№2-3273/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2007 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколянської О.М.,

секретарі Пошта Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_1 районна Державна нот конторі про визначення частки в квартирі,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вказала, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 з 1981 року. Мали спільний бюджет і вели спільне господарство. 02.07.2001 році позивачка разом з ОСОБА_3 та його сином від першого шлюбу приватизували квартиру АДРЕСА_1, яка стала спільної сумісною власністю згідно свідоцтва про право власності на житло від 02.07.2001 року 08.11.2006 року ОСОБА_3 помер. Позивачка звернулася за оформленням документів на квартиру, але отримав відмову у зв'язку з тим, що не визначена частки у спільному майні. В зв'язку з вищевикладеним, позивачка в своїй заяві просить суд визначити рівними частки у праві спільної сумісної власності, визнати за нею право власності на 1\3 частку квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позовні вимоги повністю, і пояснив, що з 1981 року його батько ОСОБА_4 мешкав однією сім'єю з позивачкою, без реєстрацію шлюбу. 02.07.2001 році він разом з батьком та позивачкою приватизували квартиру АДРЕСА_1. 08.11.2006 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті вони звернулися до нот контори з заявою про прийняття спадщини, але отримали відмову, у зв'язку з тим, що не були визначені частки у спільному майні.

В судове засідання представник третьої особи - ОСОБА_1 міської державної нотаріальної контори не з'явився, просить розглянути справу без його участі ас. 19.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка знаходилася у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 3 1981 року, вела з ним спільне господарство, мали спільний бюджет. Разом з позивачкою та ОСОБА_4 жив його син від першого шлюбу - ОСОБА_3, відповідач по справі. 02.07.2001 року позивачка разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_2, та отримали свідоцтво про право власності на житло, що підтверджується свідоцтвом про право спільної сумісної власності ас. 7.

08.11.2006 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ас. 6.

В зазначений законом строк позивачка та відповідач звернулися до нот контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом їм було відмовлено, тому що не виділені частки осіб, які є власниками квартири на праві спільної сумісної власності ac.11.

Згідно ч.2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, в разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлене договором.

В судовому засіданні не встановлено наявність іншого договору щодо спірного майна між позивачкою, відповідачем та померлим ОСОБА_4

Таким чином, суд вважає, що частки осіб, які є власниками квартири на праві спільної сумісної власності, є рівними. Кожному з належить по 1\3 частці спірної квартири.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ч.2 ст. 370, ч.2 ст. 372 ЦК України, суд,

вирішив:

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1\3 частку квартири АДРЕСА_3.

З дня проголошення рішення суду протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду.

На рішення суду протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга після подання заяви про

апеляційне оскарження.