ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ПРО ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
25.12.2006 року Справа № 6/463
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.11.06.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін
від позивача Шарій О.А., дов. № №86 від 01.12.06
від відповідача Мозолєва В.О., дов. б/н від 06.10.06
Мухін М.М., дов. б/н від 20.06.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства
„Попаснянський вагоноремонтний завод”,
м. Попасна Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 09.11.06
у справі № 6/463 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Державного підприємства
„Попаснянський вагоноремонтний завод”,
м. Попасна Луганської області
до відповідача Державної виконавчої служби Луганської області
про стягнення 4858 грн. 29 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.06 у справі №6/463 (суддя Василенко Т.А.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод»до Державної виконавчої служби Луганської області про стягнення 4858 грн. 29 коп., завданої державним виконавцем шкоди.
Рішенням господарського суду з посиланням на ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1174, 1175 Цивільного кодексу України мотивоване необґрунтованістю заявлених вимог.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що сума надмірно стягнутого виконавчого збору за виконавчим провадженням, яке порушено постановою від 28.09.05 спрямована відповідачем до державного бюджету і відповідно до положень ст. 1174 Цивільного кодексу України повинна бути стягнута з державного бюджету, а не з Державної виконавчої служби.
Державне підприємство «Попаснянський вагоноремонтний завод», позивач у справі, не погодився з прийнятим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що рішення господарського суду Луганської області від 09.11.06 у справі № 6/463 постановлене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
При розгляді справи №6/463 господарським судом Луганської області не розглянута правомірність дій відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області по утриманню з Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод” виконавчого збору на суму більшу ніж 10% від суми стягнутої на користь відповідача.
Ухвалою господарського суду від 22.12.05 скарга заводу була задоволена –чим підтверджена неправомірність дій ДВС при стягненні з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” виконавчого збору, що перевищує 10% від суми стягнутої на користь відповідача.
Статтею 11 Закону України „Про державну виконавчу сліжбу” передбачена відповідальність державних виконавців „Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави”. При цьому вказаною статтею не передбачено, що позивач повинен сам звертатись до органів Держказначейства, тому позивач звернувся з позовом до конкретної юридичної особи - ДВС Луганської області.
Інформаційним листом Вищого Арбітражного суду України №01-8/795 від 29.12.2000, приписом 11 передбачено „У разі відсутності або недостатності у державної організації коштів, необхідних для відшкодування заподіяною нею шкоди, арбітражному суду слід у кожному конкретному випадку встановлювати державний орган, уповноважений управляти державним майном, та залучати його до участі у справі згідно із статтею 24 АПК.” „у разі задоволення позовних вимог щодо таких організацій, арбітражним судам слід з'ясовувати, з якого саме - бюджетного чи позабюджетного - реєстраційного рахунку повинна списуватись сума”.
Державна виконавча служба Луганської області, відповідач у справі, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження”, статті 1174, 1175 Цивільного кодексу України проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить Луганський апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду від 09.11.06 у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.98 № 202/98-ВР (далі Закон 202/98-ВР) шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню за рахунок держави.
Пленум Верховного суду України у постанові від 26.12.03 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»(п. 21) постановив, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень Закону 202/98-ВР та ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження»і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Як свідчать матеріали справи органи державного казначейства не залучені до участі в даній справі ні позивачем, ні місцевим господарським судом під час розгляду справи.
Апеляційний господарський суд користуючись ст. 24 ГПК України за своєю ініціативою залучає до участі у справі другим відповідачем відділ державного казначейства у Попаснянському районі Луганської області.
У зв’язку з чим розгляд справи необхідно відкласти та направити 2-му відповідачу копії позовної заяви, рішення господарського суду Луганської області від 09.11.06 у справі № 6/463 та апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 77, 99, 101 ГПК України Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Залучити до участі у справі 2-м відповідачем –Відділ державного казначейства у Попаснянському районі Луганської області м. Попасна, вул. Первомайська, 3.
2. Направити 2-му відповідачу копії позовної заяви, рішення господарського суду від 09.11.06 у справі №6/463 та апеляційної скарги.
3. Розгляд справи відкласти на 22.01.2007 на 10.30 год.
4. Зобов’язати позивача подати письмові пояснення на заперечення виконавчого органу, 1-го відповідача у справі; надати документальні підтвердження повернення виконавчого збору в сумі 15710 грн. 67 коп.
5. Зобов’язати відповідача подати документальні підтвердження повернення позивачу виконавчого збору в сумі 15710 грн. 67 коп. та письмові пояснення щодо причин не повернення виконавчого збору в заявленій сумі 4858 грн. 29 коп.
6. Зобов’язати 2-го відповідача подати відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу позивача, нормативне обґрунтування викладених доводів, вказати номер реєстраційного рахунку, з якого відбувається відшкодування збитків завданих органами виконавчої служби.
7. Роз’яснити сторонам, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, з винної сторони стягується штраф в порядку і розмірі передбаченому п.5 ст.83. Господарського процесуального кодексу України .
Явка компетентних представників сторін у судове засідання обов’язкова.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Л.Л. Лазненко