Судове рішення #3661554

Суддя І інстанції - Хрімлі О. Г.

Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.

Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

«05» листопада 2008 року справа № 22-а-12182/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3. - за довір.

від відповідача - не прибули

розглянувши апеляційну скаргу	Костянтинівської ОДПІ Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від	27 серпня 2008 року

по адміністративній справі	№ 2-а-14059/08

за позовом	Костянтинівської ОДПІ Донецької області
до	СПД - фізичної особи ОСОБА_1
про	стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 381,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська ОДПІ Донецької області звернулась до суду з позовною заявою до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381,95 грн.

Позовна заява вмотивована тим, що відповідачем у 2005 році отримано спадщину у вигляді грошових вкладів, що зберігаються на рахунках у відділеннях ощадбанку. Тому відповідно до вимог п.п. 13.1, п.п. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідач має сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 381,95 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.08 р. у справі № 2-а-14059/08 в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Костянтинівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

22 березня 2006 року ОСОБА_1 подала до Костянтинівської ОДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року (а.с. 6-7), в якій вказала суму нарахованих доходів, одержаних в якості спадщини у розмірі 10424,00 грн. (1/3 квартири), 2938,05 грн. (грошові внески) - грошові кошти, що зберігаються на рахунку у філії Ощадбанку м. Костянтинівка, одержані у вигляді спадщини від брата ОСОБА_2.

На підставі даних, відображених в декларації, податкова інспекція податковим повідомленням № 0001401742/0 від 30.05.06 р. визначила позивачу податок з доходів фізичних осіб в сумі 381,95 грн. Повідомлення було отримано особисто ОСОБА_1. 06.06.06 р. , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 12).

На адресу ОСОБА_1. направлялися перша ( № 1/113 від 02.11.06 р.) та друга (2/349 від 25.12.06 р.) податкові вимоги, які отримані відповідачем особисто, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 209 від 17.11.06 р. та № 3243 від 04.01.07 р.

Сума податкового зобов»язання у добровільному порядку відповідачем до бюджету не сплачена, у зв'язку з чим податкова інспекція звернулась до суду з заявою про стягнення податкового боргу.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права, які застосовані у спірних правовідносинах та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Відповідач про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте до суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останню такою, що підлягає задоволенню, а постанову місцевого суду - скасуванню, з наступних підстав

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10, якою визначені функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 цього Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14 п.4.2 ст.4 Закону, включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується статтею 13 Закону.

Зі свідоцтва про право на спадщину слідує, що відповідач отримав у спадщину грошові кошти по вкладах в установах ощадбанку.

Відповідно до п. 18.1, п.18.3 ст. 18 Закону річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач надав до податкового органу декларацію про доходи, одержані у 2005 році, в якій визначив суму доходів, одержаних в результаті отримання спадщини другого ступеню споріднення, проте податок з цього доходу відповідач в декларації не визначив.

Відповідно до абз. “д” п.13.1 ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Враховуючи приписи зазначеної норми, позивач на підставі п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України № 2181) визначив відповідачу податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381,95 грн., про що направив йому податкове повідомлення № 0001401742/0 від 30.05.06 р. Згідно цього повідомлення позивач зобов»язав СПД-ОСОБА_1. сплатити податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб у вказаній сумі.

За приписами ст. 5 Закону України № 2181 податкове зобов»язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Податкове повідомлення, як зазначалось вище, було отримано особисто ОСОБА_1., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 12).

Згідно п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до п.п. 5.4.1. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. У зв»язку з несплатою відповідачем податкового боргу, на його адресу відповідно до п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України № 2181 були надіслані перша ( № 1/113 від 02.11.06 р.) та друга (2/349 від 25.12.06 р.) податкові вимоги, які отримані ОСОБА_1. особисто, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 209 від 17.11.06 р. та № 3243 від 04.01.07 р.

Відповідно до п.п. 3.1.1. ст. 3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідачем податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381,95 грн. до цього часу не сплачений, така сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Костянтинівської ОДПІ Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.08 р. у справі № 2-а-14059/08 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.08 р. у справі № 2-а-14059/08 - скасувати.

Позовні вимоги Костянтинівської ОДПІ Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку фізичних осіб у розмірі 381,95 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податкову заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 381,95 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі складена 10 листопада 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді І. В. Геращенко

Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя С. А. Малашкевич