Справа № 343/43/14-ц

Провадження № 22-ц/779/965/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Пулик В. В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.

секретаря Вилки І.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 17 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Долинського районного суду від 17 березня 2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі ? частини зі всіх видів заробітку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів вирішено розпочати з 08.01.2014 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання.

Стягнуто також з ОСОБА_2 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору та на користь ОСОБА_4 250 грн. за надання адвокатом правової допомоги згідно квитанції.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що визначаючи розмір аліментів, суд не врахував його матеріального стану, а такий має значення.

Так, на даний час, у різних банківських установах та кредитних спілках у нього існує заборгованість по кредитах понад 15 000 грн., яку вже частково стягнуто за рішенням суду. Суд першої інстанції також не взяв до уваги його стан здоров'я, а також те, що на даний час вирішується питання щодо його працездатності.

Також ОСОБА_2 вказує, що на розгляді в суді перебуває справа за його позовом до ОСОБА_4 про оспорення батьківства, а тому суд першої інстанції безпідставно не взяв цю обставину до уваги та не вирішив його клопотання про зупинення провадження у справі про стягнення аліментів - до вирішення судом справи про оспорення батьківства.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4, будучи належно повідомленою про розгляд справи, до суду не з'явилася.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, доводи його представника, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 21.11.2009 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.2), який на час звернення до суду з цим позовом не був розірваний. За час перебування сторін у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син - ОСОБА_5, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження (а.с.3).

На даний час неповнолітній син проживає з матір'ю - ОСОБА_4 та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до вимог ст.ст. 180,181,182,183 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Суд, при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на утримання сина.

Доводи апелянта щодо заборгованості по кредитах в банківських установах та кредитних спілках на увагу не заслуговують, оскільки обов'язки, які виникли у ОСОБА_2 на підставах укладених ним же цивільно-правових угод, не є підставою для звільнення його від обов'язку утримувати дитину.

В матеріалах справи відсутні об'єктивні докази того, що відповідач не в змозі надавати, принаймні мінімальне, забезпечення своєму синові. Натомість сам відповідач в суді апеляційної інстанції підтвердив, що і на даний час є працевлаштованим, непрацездатним у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не визнаний.

Що ж до посилання апелянта на оспорення ним батьківства, то на даний походження дитини від батька ОСОБА_2 підтверджено належними реєстраційними документами, його позовні вимоги з цього приводу судом ще не розглянуті..

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що задоволення судом вимог про виключення відомостей про батька або матері з актового запису про народження дитини може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином обов'язок відповідача, як одного з батьків, щодо дитини може бути припинено лише після виключення з актового запису про народження дитини відомостей про нього як про батька.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.А. Девляшевський

В.Д. Фединяк