Справа № 354/1000/13-ц

Провадження № 22ц/779/1010/2014

Категорія 41

Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю.І.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Фединяка В.Д.

секретаря Мельник О.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2,

представника ДТГО «Львівська залізниця» Мисак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду від 20 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Яремчанського міського суду від 20 березня 2014 року задоволено позов Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном. Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» у користуванні будівлею насосної станції, що є державною власністю та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом надання доступу працівникам ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до приміщень вказаної будівлі для проведення технічної інвентаризації.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дистанція водопостачання «Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неналежну оцінку судом доказів, неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що вона та її чоловік разом із дітьми на підставі ордера №229 від 26.10.1989 року виданого Львівською державною залізницею, та ордера Ворохтянської селищної ради №11 від 27.10.1989 року вселилися в квартиру АДРЕСА_1 Жодних перешкод позивачу у користуванні чи обстеженні майна ні вона, ні її чоловік не чинили. Зокрема її чоловік ОСОБА_4 за вказаною адресою не проживає більше 16 років.

Також апелянт зазначає, що працівники позивача та інші особи намагались проникнути в її житло без належних на те документів, які б підтверджували їх, як працівників ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» та право проводити відповідні обміри житла.

Крім того, на думку ОСОБА_2, суд не дав належної оцінки її поясненням та доказам, зокрема того, що в 2007 році позивачем проводилась первинна технічна інвентаризація насосної станції, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 Підтвердженням цього є технічний паспорт від 11.06.2007 року, в якому повністю відображено план будівлі та приміщень з вказаними площами.

Також апелянт вказує, на те, що суд в порушення вимог ст. 206 ЦПК України не взяв до уваги, ту обставину, що в 2011 році спір між тими самими сторонами вже був предметом розгляду справи в Яремчанському міському суді, і було ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».

З цих підстав, рішення суду першої інстанції, апелянт просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник ДТГО «Львівська залізниця» доводи апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо надання доступу до приміщення будівлі насосної станції, яка розташована по АДРЕСА_1 та перебуває у власності відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - Івано-Франківської дистанції водопостачання.

Судом також встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що за адресою розміщення спірного об'єкту нерухомого майна (насосної станції), по АДРЕСА_1 проживають відповідачі ОСОБА_2, та ОСОБА_4, і саме вони чинять перешкоди позивачу у проведенні технічної інвентаризації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача для проведення поточної інвентаризації є всі належні правові підставі, а відтак перешкоди які чинять відповідачі є неправомірними, та порушують законні права та інтереси позивача.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Так, наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, яка визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.

Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.

В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

Відповідно до п.2 вказаної Інструкції до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: ….. будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо. Таким чином, будівля насосної станції, відноситься до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації. Вказана Інструкція також передбачає первинну технічну інвентаризацію об'єктів та поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації

Як вбачається зі змісту позовних вимог, проведення обстеження будівлі насосної станції необхідне позивачу для проведення поточної технічної інвентаризації, і такі вимоги не суперечать чинному законодавству.

Що стосується посилання апелянта, на те, що вона жодних перешкод працівникам позивача у доступі до приміщення спірної будівлі не чинила, то такі не приймаються судом до уваги.

Так, актом державного виконавця від 03.04.2013 року , складеного за участю понятих зафіксовано, що технічна інвентаризація була проведена у всіх приміщеннях насосної станції, за виключенням тієї частини, де знаходиться квартира № 2. Сім’я ОСОБА_2 чинить перешкоди державному виконавцю та представникам ДТГО «Львівська залізниця» у примусовому входженні в займані нею приміщення.

Також сама апелянт не заперечує того, що не давала доступу до свого житлового приміщення працівникам ОКП «Коломийське міжрайонне бюро», нібито з причин відсутності належних дозвільних документів.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.Д. Фединяк