ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2006 р. Справа № 8/4441
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ковпак О.П., довіреність від 22 червня 2006 року,
від відповідача: Котелбі Р.Я., довіреність №10 від 29.06.2006 року - приймав участь в судовому засіданні 30.11.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м. Городок Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "06" вересня 2006 р. у справі № 8/4441 (суддя Степанюк А.Г.)
за позовом Державного підприємства "Харківцукорзбут", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м. Городок Хмельницької області
про стягнення 41843,59 грн.,
з перервою в судовому засіданні з 30.11.2006 року по 12.12.2006 року,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.09.2006р. у справі №8/4441 позов Державного підприємства "Харківцукорзбут", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м.Городок про стягнення 44209,58грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м.Городок на користь Державного підприємства "Харківцукорзбут", м.Харків суму основного боргу в розмірі 36900,00грн., суму пені в розмірі 1837,91грн., суму штрафу в розмірі 3690,00грн., суму 3% річних в розмірі 309,22грн., суму нарахувань за індексом інфляції в розмірі 553,50грн., суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 918,95грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 442,10грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Городокконсервмолоко", м.Городок Хмельницької області звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- судом порушено норми ГПК України щодо розсилання рішень сторонам;
- загальна сума за відвантажений товар по договору №90-С/06 становила 221000грн., та добросовісно була погашена відповідачем в розмірі 184000грн. В зв'язку з важким фінансовим становищем на підприємстві у літній період відповідач заборгував позивачу 36900грн. Відповідно до графіка погашення заборгованості від 23.05.2006р. відповідач зобов'язався погасити даний борг в строк до 31.05.2006р., але в зв'язку з тим, що фінансове становище підприємства не поліпшилось, дана сума заборгованості залишилася не погашеною і на даний час;
- відповідач не згоден щодо стягнення пені, інфляційних сум, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами за прострочення оплати продукції з огляду на те, що відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а річні за своєю правовою природою є неустойкою у формі пені. Проценти, відповідно до ЦК, можуть нараховуватись за користування грошовими коштами, наданими позичальнику на підставі договору на умовах повернення. Позичальник користується грошовими коштами і платить кредитору за надану можливість користування його грошовими коштами. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 06.09.2006р. незаконним, необгрунтованим й таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивач в відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду Хмельницької області від 06 вересня 2006 року законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, просять оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ "Харківцукорзбут", м.Харків звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Городокконсервмолоко", м.Городок на свою користь заборгованості в розмірі 36900,00грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 12.04.2006р. договору купівлі-продажу за №90-С/06, а також пені в сумі 1253,58грн. та штрафу в розмірі 1253,58грн. (а.с.2-3)
12.04.2006р. між ДП "Харківцукорзбут" та ТОВ "Городокконсервмолоко" укладено договір купівлі-продажу за №90-С/06, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити продукцію - цукор-пісок виробництва України в термін, по ціні і на умовах передбачених даним договором та додатковими угодами до нього (а.с.4-5).
Згідно п. 4.3 договору, датою відвантаження товару рахується дата оформлення товарної накладної.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар - цукор-пісок в кількості 60 тонн, на загальну суму 221000,00грн., що підтверджується накладними на реалізацію товарно-матеріальних цінностей №649 від 20.04.2006р. на суму 147200,00грн. та №674 від 26.04.2006р. на суму 73 800, 00 грн., а також довіреностями на отримання товару серії ЯЛС №087580 від 19.04.2006р. та серії ЯЛС 087596 від 26.04.2006р. (а.с.6-7)
У відповідності до п. 4.2. договору, покупець здійснює 100% попередню оплату партії товару згідно виставленого рахунку, якщо інше не передбачено сторонами додатково.
Згідно додаткової угоди №1 до договору №90-С/06, підписаної сторонами 12.04.2006р., оплата отриманого цукру здійснюється відповідачем на умовах: 50% - попередня оплата, 50% - на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання товару, а згідно додаткової угоди №2 до договору №90-С/06, підписаної сторонами 25.04.2006р., оплата отриманого цукру здійснюється відповідачем на умовах: 50% - попередня оплата, 50% - на протязі 2-х банківських днів з моменту отримання товару (а.с.15-16).
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача суму в розмірі 184100,00грн., що підтверджується кредитовими платіжними документами від 20.04.2006р. на суму 73600,00грн., від 21.04.2006р. на суму 36800,00грн. та від 26.04.2006р. на суму 73700,00грн. (а.с.17-19).
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На час розгляду справи відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим борг відповідача перед позивачем становить 36900,00грн.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 36900,00грн. основного боргу.
В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Городокконсервмолоко" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача пеню, штраф, три проценти річних, інфляційних нарахувань та проценти за користування чужими грошовими коштами.
Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 44209,58грн., з яких: сума основного боргу - 36900,00грн., сума пені - 1837,91грн., сума штрафу - 3690,00грн., сума 3% річних - 309,22грн., сума нарахувань за індексом інфляції - 553,50грн., сума процентів за користування чужими грошовими коштами - 918,95грн. (а.с.22-24).
У відповідності до п. 7.2 договору, при порушенні терміну оплати, передбаченого п. 4.2, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочки від суми простроченого платежу; у випадку прострочки платежу більше 10 банківських днів покупець додатково сплачує штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару.
Колегія суддів вважає обгрунтованими розрахунки пені за період з 29.04.2006р. по 08.08.2006р. на суму 1837,91грн. та штрафу на суму 3690,00грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог сума інфляційних за прострочення платежу за період з 29.04.2006р. по 08.08.2006р. складає 553,50грн., а 3% річних - 309,22грн. Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Городокконсервмолоко" пені в розмірі 1837,91грн., штрафу в розмірі 3690,00грн., 3% річних в розмірі 309,22грн. та нарахувань за індексом інфляції в розмірі 553,50грн. є обгрунтованими, що правомірно встановлено судом першої інстанції.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення процентів за користування чужими коштами в розмірі 918,95грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення процентів, позивач посилається на ст.ст. 536,692 ЦК України та частину 6 ст.231 ГК України.
Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ч.2 ст.536 ЦК України передбачає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється дого вором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом зазначеної статті Цивільного кодексу України проценти за користування чужими коштами є саме платою за користування грошовими коштами, а не санкцією за невиконання зобов’язань на відміну від приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
Дана норма має диспозитивний характер, тобто сторони вправі вказати у договорі розмір процента за користування чужими грошовими коштами.
Стаття 8 ЦК України визначає, що у випадку, коли цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Отже, наведені приписи вказують на можливість застосування аналогії закону в разі, якщо цивільні відносини не врегульовані, зокрема, договором.
Однак, сторони у даній справі уклали договір, в якому передбачили прийнятні для них умови, при цьому, не погодивши нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами.
Посилання позивача в обгрунтування вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами на ч.6 ст.231 ГК України є безпідставними, оскільки вказаною нормою передбачено стягнення штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, а не процентів за користування чужими грошовими коштами.
У статті 230 цього ж Кодексу визначено, що є штрафними санкціями. Це - неустойка, штраф, пеня.
Місцевий господарський суд, задовольняючи вимоги позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, помилково зіслався на ч.2 ст.231 ГПК України, оскільки вказаною нормою закріплено стягнення штрафних санкцій - штрафу та пені, а не процентів за користування чужими грошовими коштами.
Доводи апеляційної скарги про те, що річні за своєю правовою природою є неустойкою у формі пені, безпідставні.
За своєю правовою природою річні є одними із самостійних способів захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м. Городок Хмельницької області підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 06.09.2006 р. у справі №8/4441 скасуванню в частині стягнення 918,95грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та зміні в частині стягнення судових витрат. В частині позовних вимог про стягнення 918,95грн. процентів за користування чужими грошовими коштами прийняти нове рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко", м. Городок Хмельницької області задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 вересня 2006 року у справі №8/4441 скасувати в частині стягнення 918,95 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, прийнявши нове рішення в цій частині про відмову у позові, та змінити в частині стягнення судових витрат.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко”, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1 (код ЄДРПОУ 33177611) на користь Державного підприємства «Харківцукорзбут”, м. Харків, вул.. Гаршина, 9 (код ЄДРПОУ 23764023) - 36900,00 грн. основного боргу, 1837,91 грн. пені, 3690,00 грн. штрафу, 309,22 грн. 3% річних, 553,50 грн. нарахувань за індексом інфляції, 432,90 грн. витрат по оплаті державного мита, та 115,54 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити."
3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №8/4441 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд