ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2006 р. Справа № 11/2781
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Лисаковського О.Г. - директора,
від відповідача за первісним позовом: Городецького О.Г. - представника за довіреністю
від 23.11.2006р.,
розглянувши апеляційні скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства
"Реамед" ( м. Хмельницький ) та Закритого акціонерного товариства по технічній
експлуатації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М" ( м. Хмельницький )
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "25" вересня 2006 р. у справі № 11/2781 ( Д.І. Радченя )
за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Реамед",
м. Хмельницький
до Закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного
обладнання "Тесмо-М" , м. Хмельницький
про стягнення 26 443,80 грн. заборгованості за виконані ремонтно - будівельні роботи в
жовтні - листопаді 2005 р. та 104 624 грн. пені за прострочку оплати виконаних робіт
та
за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і
сервісу молочного обладнання "Тесмо-М", м. Хмельницький
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Реамед", м. Хмельницький
про зарахування суми заборгованості ПВКП "Реамед" за сплату пені у розмірі
26 443,80 грн. в рахунок вартості виконаних робіт ( згідно із заявою про уточнення
зустрічних позовних вимог ),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.09.2006 р.у справі №11/2781 позов приватного виробничо-комерційного підприємства «Реамед» ( м. Хмельницький ) до закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання «Тесмо-М» ( м. Хмельницький ) про стягнення 131 068 грн. 32 коп., з яких 26 443, 80 грн. заборгованості за виконані ремонтно-будівельні роботи в жовтні - листопаді 2005 року та 104 624 грн. пені за прострочку оплати виконаних робіт задоволено частково.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання “Тесмо-М” ( м. Хмельницький ) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства “Реамед” ( м. Хмельницький ) 26443,80 грн. заборгованості, 1500, 42 грн. пені, 279, 44 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
В решті суми позову відмовлено.
В задоволені зустрічного позову закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання “Тесмо-М” ( м. Хмельницький ) до приватного виробничо-комерційного підприємства “Реамед” ( м. Хмельницький ) про зарахування суми заборгованості ПВКП “Реамед” за сплату пені у розмірі 26443,80 грн. в рахунок вартості виконаних робіт відмовлено.
Провадження у справі по зустрічному позову в частині вимоги про зменшення ціни роботи на 5000 грн. в зв’язку з невідповідністю якості роботи державним будівельним нормам та про стягнення вказаних зайво сплачених коштів з ПВКП “Реамед” припинено.
Видано довідку на повернення Закритому акціонерному товариству по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання “Тесмо-М” ( м. Хмельницький ) з державного бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 2329, 94 грн., сплаченого платіжним дорученням № 706 від 10.07.2006 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, сторони у справі подали апеляційні скарги, в яких просили оскаржене рішення скасувати у певних частинах з підстав, зазначених у скаргах.
Так, у своїй апеляційній скарзі ПВКП "Реамед" просило скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про стягнення 103123 грн. 58 коп. пені та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу первісного позивача мотивовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме : судом безпідставно не враховано положення Цивільного та Господарського кодексів України, які розширили права сторін, зокрема, щодо збільшення розміру процентної ставки пені за кожний день прострочення оплати.
В апеляційній скарзі ЗАТ "Тесмо-М" зазначено, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, які мають значення для справи; неправильно застосовано норми матеріального права; мають місце недоведеність обставин, які місцевий суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а саме :
- судом не враховано, що фактично ремонтні роботи на другому поверсі закінчені 20 листопада, а 22 листопада первісний відповідач вже провів розрахунки;
- ЗАТ "Тесмо-М" вважає, що недопуску до робіт на першому поверсі не було;
- первісний позивач не попередив відповідача про те, що роботи можуть бути здійснені не у строки, визначені договором, а лише у своєму листі зазначив про перенесення строків до 15.11.2005 р.; зазначене фактично є зміною в односторонньому порядку умов договору, що є порушенням приписів ст.651 ЦК України;
- помилковим є посилання місцевого суду на положення п.2 ст.218 ЦК України; прийняття Замовником виконання робіт в листопаді 2005 р., на думку первісного відповідача, не можна розцінювати як правочин, у відповідності з яким сторони досягли згоди про зміну строків виконання зобов"язань за договором;
- акт приймання-передачі виконаних робіт засвідчує лише факт отримання послуги та не може розцінюватись як угода, як вид зобов"язання, оскільки він (акт) не породжує жодних прав та обов"язків;
- в матеріалах справи відсутні докази того, що зобов"язання підрядника були виконані 15.11.2005 р., а суд першої інстанції дійшов саме такого висновку;
- ЗАТ "Тесмо-М" вважає безпідставним висновок місцевого суду про відсутність підстав задоволення зустрічних позовних вимог з посиланням на те, що вимога по сплаті пені є способом забезпечення виконання зобов"язання, а не самим зобов"язанням.
Вимогою апеляційної скарги ЗАТ "Тесмо-М" стало скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.2006 р. та прийняття нового рішення про визнання права ЗАТ "Тесмо-М" на відшкодування пені в розмірі 26 443,80 грн. та зарахування пені у вказаному розмірі в рахунок вартості виконаних робіт.
ПВКП "Реамед" у письмовому відзиві за №30 від 06.12.2006 р. на апеляційну скаргу ЗАТ "Тесмо-М" проти її доводів й вимог заперечив, просив залишити її без задоволення.
ЗАТ "Тесмо-М" письмового відзиву на апеляційну скаргу ПВКП "Реамед" не подало.
У судовому засіданні керівник первісного позивача та представник первісного відповідача підтримали доводи своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити.
Заслухавши пояснення керівника ПВКП "Реамед та представника ЗАТ "Тесмо-М", розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що відсутні підстави для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки .
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Матеріали справи свідчать, що 10 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання поточного ремонту приміщень будівлі ЗАТ «Тесмо-М».
За умовами укладеного договору ( із подальшими змінами та доповненнями ) первісний позивач ( Підрядник по договору) прийняв на себе зобов‘язання виконати з власних матеріалів будівельні роботи по поточному ремонту приміщень будівлі ЗАТ” Тесмо-М” (надалі Замовника ) у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією і ДБН в строк до 15 жовтня 2005 року.
Слід наголосити, що в кошторисі відсутній такий вид робіт як установка вікон.
Згідно з п.2.2. вказаного договору загальна вартість робіт по договору в цінах 2005 року склала 57486 грн. 52 коп. ( в т.ч. ПДВ -9581 грн. 09 коп.) , в тому числі вартість матеріалів з ПДВ 20507,00 грн.
У відповідності до п.4.1.3. договору до початку виконання робіт Замовник ( відповідач за первісним позовом ) зобов‘язаний був перерахувати 100 % вартості матеріалів , що становить 20507 грн. 00 коп.
Взяті на себе зобов’язання щодо перерахування зазначеної суми Замовником було виконано належним чином, що підтверджується випискою з поточного рахунку Підрядника ( копія якого додана до матеріалів справи ).
У відповідності до п.5.5. договору від 10.08.2005 року ( додаток № 1 ) розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником поетапно ( за ремонт другого та першого поверхів ). Згідно з п.5.1. вказаного договору розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи здійснюються шляхом оплати в 5-денний термін після складання актів виконаних робіт по Ф.№2в, підписаних Замовником і Підрядником .
Із матеріалів справи вбачається, що за жовтень 2005 року були підписані Замовником та Підрядником акти виконаних робіт ремонту другого поверху на загальну суму 25391 грн.29 коп., тобто Підрядником були виконані зобов‘язання по договору від 10.08.2005 року щодо ремонту другого поверху приміщень будівлі ЗАТ” Тесмо-М” якісно та в повному об‘ємі. Будь-які зауваження щодо якості виконаних робі в даних актах відсутні.
В свою чергу Замовник, порушуючи п.п.5.1., 5.5. договору, за виконані роботи розрахувався 22 листопада 2005 року лише частково : у сумі 12500 грн.00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Підрядника.
Заборгованість Замовника перед Підрядником по договору від 10.08.2005 року за виконані ремонтні роботи другого поверху адмінбудівлі ЗАТ “Тесмо-М” становить12891 грн. 29 коп.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, Підрядник після виконання своїх зобов‘язань по договору від 10.08.2005 року щодо ремонту другого поверху приміщень ЗАТ” Тесмо-М” , намагався своєчасно приступити до виконання ремонтних робіт на першому поверсі будівлі Замовника , однак в порушення своїх зобов’язань по договору ( а саме в п. 4.1.1) Замовник своєчасно не передав підряднику приміщення будівлі на першому поверсі для проведення ремонтних робіт.
В зв’язку з наведеними обставинами первісний позивач звернувся із письмовим проханням № 21 від 30.09.2005 року до відповідача, яке було вручено під розписку 30.09.20005 року, вирішити питання щодо продовження ремонтних робіт на першому поверсі в побутових кімнатах і коридорах ( а. спр. 37 ).
В даному зверненні зазначалось, що в разі відмови ЗАТ ”Тесмо-М” надати можливість Підрядчику виконувати ремонтні роботи, це стане підставою зриву здачі ремонтно-будівельних робіт в строк , в зв‘язку з чим строки закінчення робіт переносяться до 15.11.2005 року по обставинам, не залежним від Підрядника .
За таких обставин безпідставними є доводи скарги ЗАТ "Тесмо-М", що вищевказаним листом первісний позивач ( Підрядник ) не попередив первісного відповідача ( Замовника ) про те, роботи можуть бути здійснені не у строки, визначені договором.
Як свідчать матеріали справи, на зазначене письмове прохання Замовником заперечень Підряднику не надано.
ЗАТ "Тесмо-М" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що недопуску до робіт на першому поверсі не було.
Однак відповідні акти ( а. спр.39-41 ) свідчать про протилежне.
З врахуванням вказаних вище обставин, Підрядник виконав свої зобов‘язання по договору від 10.08.2005 року щодо проведення ремонтних робіт в приміщеннях першого поверху будівлі ЗАТ ” Тесмо-М” 15.11.2005 року та надав Замовнику підписані зі своєї сторони акти виконаних робіт для прийняття проведених Підрядником ремонтно - будівельних робіт по договору.
В силу частини 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов‘язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті, і він підписується другою стороною .
Як вбачається з матеріалів справи, Замовник, порушуючи вищенаведені приписи статті ст.882 ЦК України, не приступив до прийняття виконаних робіт Підрядником та не здійснив розрахунок за виконані Підрядником роботи у строки, передбачені договором.
Згідно з п.5.2. договору від 10.08.2005 року акт, не підписаний Замовником, за якісно виконані ремонтно-будівельні роботи автоматично вступає в силу протягом 3-х місяців без підпису Замовника.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що заборгованость ЗАТ "Тесмо-М" за виконані ремонтні роботи перед первісним позивачем становить 27023,64 грн.
У зв"язку із наявністю боргу Підрядником було направлено ряд претензій, зокрема, вих. № 1 від 17.01.2006 року , вих. № 2 від 23.01.2006 року , вих. № 3 від 30.01.2006 року , вих. № 4 від 17.02.2006 року, вих. № 5 від 15.03.2006 року на адресу Замовника для проведення розрахунку, про що свідчать поштові квитанції про їх відправлення, належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що первісний відповідач частково ( у сумі 579,84 грн. ) погасив борг, а залишок у сумі 26443,80 грн. ( стягнення якого і стало одним із предметів первісного позову ) залишився несплаченим, первісний позивач правомірно заявив вимогу про стягнення вказаної суми, а суд першої інстанції правомірно задовольнив її.
Слід зазначити, що, крім суми основного боргу, ПВКП "Реамед" просило стягнути 104 624 грн. пені за період з 06.11.05 р. по 06.05.2006 р. ( в подальшому - 79905,54 за період з 06.11.2005 р. по 24.03.2006 р. ) за прострочку оплати виконаних робіт з посиланням на умову п.5.4 договору - додатку №1.
З приводу цієї вимоги судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. У відповідності до ч.1 ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
В договорі від 10.08.2005 року предметом пені є грошові кошти.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до п.6. ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Слід зазначити, що правило п.2 ст.551 ЦК України не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодекса. Це стосується Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” від 22.11.1996 року.
Згідно зі ст.3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” від 22.11.1996 року встановлено , що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положення вищезазначеного Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені в договорі, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
З огляду на викладене нарахована позивачем пеня в розмірі 1% підлягає стягненню з врахуванням обмежень її розміру, що встановлені положеннями Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань".
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги первісного позову за період прострочки оплати лише в сумі 1500, 42 грн., а тому правомірно відмовив в решті позовних вимог про стягнення пені.
Враховуючи вищенаведене, недоречними є доводи апеляційної скарги ПВКП "Реамед" ( первісного позивача ).
Матеріали справи свідчать, що ЗАТ "Тесмо М" подало до господарського суду Хмельницької області зустрічну позовну заяву до первісного позивача.
Ухвалою суду від 17.07.2006 р. порушено провадження за зустрічним позовом та об"єднано даний позов з первісним.
Вимогою зустрічного позову з врахуванням заяви про уточнення ( а. спр. 84 ) стало зарахування суми заборгованості ПВКП "Реамед" за сплату пені у розмірі 26 443,80 грн. в рахунок вартості виконаних робіт та вимога про зменшення ціни роботи на 5000 грн. в зв"язку з невідповідністю якості роботи державним будівельним нормам та про стягнення вказаних зайвосплачених коштів з ПВКП "Реамед".
В подальшому позивач за зустрічним позовом заявив клопотання про відмову від вимоги про зменшення ціни роботи на 5000 грн. в зв"язку з невідповідністю якості роботи державним будівельним нормам та про стягнення вказаних зайво сплачених коштів з ПВКП "Реамед", яка розглянута та правомірно прийнята судом першої інстанції.
В цій частині провадження у справі підставно припинено по п.4 ст.80 ГПК України.
Щодо іншої вимоги зустрічного позову слід зазначити наступне.
Визнавши суму боргу за виконані ремонтно - будівельні роботи ( 27023,64 грн.), первісний відповідач нарахував позивачу до сплати пеню в розмірі 1% за кожен день в сумі 26443,80 грн. з посиланням на умови п.5.3 договору - додатку №1, вважаючи, що останній прострочив здачу виконаних робіт.
Судова колегія вважає, що зобов‘язання ПВКП ” Реамед” по строкам виконання робіт по договору від 10.08.2005 року були витримані з огляду на таке.
У відповідності з п.2 ст.218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
З врахуванням того, що ПВКП ”Реамед” повідомив первісного відповідача про продовження строків виконання робіт до 15.11.2005 року ( копія повідомлення додана до матеріалів справи) , яке було прийняте до уваги ЗАТ”ТЕСМО-М” ( оскільки заперечень від останнього не надходило; крім того, ЗАТ ”ТЕСМО-М” прийняло виконання робіт первісним позивачем згідно з актами виконаних робіт за листопад 2005 року ), судова колегія вважає, що сторонами договору від 10.08.2005 року досягнуто згоду на продовження строку виконання ремонтних робіт до 15.11.2005р.
Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, безпідставним є нарахування ЗАТ ”ТЕСМО-М” пені в сумі 26443,80 грн.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Як вже зазначалось вище, предметом зустрічного позову є вимога про зарахування суми заборгованості ПВКП “Реамед” за сплату пені у розмірі 26443,80 грн. в рахунок вартості виконаних робіт”.
Позивач по зустрічному позову вважає, що у відповідності до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зобов’язання ЗАТ “Тесмо-М” по сплаті ПВКП “Реамед” за виконані ним роботи по договору від 10 серпня 2005 року припинено зарахуванням зустрічної однорідної вимоги суми пені, яку було нараховано ЗАТ “Тесмо-М” в сумі 26443,80 грн. шляхом надіслання листа вих. № 26 від 30.01.2006 року на адресу ПВКП “Реамед”.
Зазначене твердження Позивача по зустрічному позову є помилковим, оскільки для здійснення зарахування, передбаченого ст. 203 ч.3 Господарського кодексу України та ст. 601 ЦК України необхідно, щоб кредитор за одним зобов’язанням був боржником за іншим зобов’язанням, а боржник за першим зобов’язанням був кредитором за другим зобов’язанням.
Судова колегія наголошує, що юридично неоднорідними є цивільно-правові вимоги про оплату виконаних робіт, наданих послуг, з одного боку, і про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов"язання.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зарахування позивачем по зустрічному позову заборгованості в рахунок нарахованої до сплати пені за прострочку виконання договірних зобов’язань, є неправомірним і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вимога по сплаті пені відповідача по зустрічному позову по правовій природі згідно зі ст. 546 ЦК України є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не самим зобов’язанням.
Оскільки вимога позивача по зустрічному позову не відповідає приписам ст. 12 ГПК України та ст.16 ЦК України, тобто позивач по зустрічному позову звернувся до суду за захистом порушеного права не у той спосіб, передбачений чинним законодавством, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволені зустрічного позову.
Крім того, суд вірно вирішив питання розподілу судових витрат.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційних скарг не є переконливими.
Підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги сторін - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року у справі №11/2781 залишити без змін, а апеляційні скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Реамед", м. Хмельницький та Закритого акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М", м. Хмельницький - без задоволення.
2. Матеріали справи №11/2781 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - стор.
4- в наряд