ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2014 року Справа № 922/3880/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі
суддів :Борденюк Є.М. Грека Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013
у справі№ 922/3880/13
господарського судуХарківської області
за позовомПершого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської Ради, 2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис"
провизнання недійсним договору
за участю представників від:
прокуратуриКозакова І.М. (посвідчення № 018008)
позивача 1. Федоренко І.Є. (довір. від 30.12.2013), 2. Бухан Н.Ю. (довір. від 19.10.2010
відповідача Біла В.І. (довір. від 31.03.2014)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2013 у справі № 922/3880/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013, визнано недійсним кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 та додаткової угоди до нього № 1-11, укладені між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Акціонерним комерційним банком "Базис", стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 147 грн.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" знаходиться в управлінні Харківської міської ради та безпосередньому віданні її виконавчих органів, його Статутом не надано право підприємству на отримання кредиту, у зв'язку з чим спірний договір укладено без відповідної господарської компетенції комунального підприємства, з порушенням вимог Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним у відповідності до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 922/3880/13, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що оспорюваний кредитний договір має всі істотні умови, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Статуту Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", статей 55, 62, 173, 345 Господарського кодексу України Позивач 2 є суб'єктом господарювання, здійснює свою господарську діяльність на підставі Статуту та чинного законодавства України, мало повноваження на укладення кредитного договору, а тому відсутні правові підстави для визнання договору недійсним.
Крім того, ліквідатор Банку зазначає, що Банк знаходиться на стадії ліквідації, Банк має значну дебіторську заборгованість і кошти, на повернення яких від Позивача 2 за кредитним договором розраховує Банк, дали б можливість погасити заборгованість перед кредиторами Банку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22.11.2006 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" (Банк) і Комунальним підприємством (Позичальник) укладено кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 325/06 з лімітом заборгованості на суму 14 000 000 грн. з оплатою 19% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 21.11.2007.
Додатковими угодами № 1-11 до кредитного договору сторони збільшували (зменшували) ліміт заборгованості, змінювали кредитну ставку, змінювали терміни повернення кредиту.
Остання додаткова угода № 11 від 22.12.2010 до кредитного договору передбачала ліміт заборгованості по кредиту на суму 16 000 000 грн., оплату кредитної ставки у розмірі 24% річних та термін повернення кредиту до 21.12.2011.
У вересні 2013 року Перший заступник прокурора міста Харкова (Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах Харківської міської ради (Позивач 1), Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач 2) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (Відповідач) про визнання недійсним кредитного договору на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 та додаткових угод до нього.
Позовні вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, відповідно до статті 17 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Рішенням 6 сесії Харківської міськради 5 скликання від 06.10.2006 № 140/06 надано згоду Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" на отримання кредитної лінії на суму 100 млн. грн., рішенням 7 сесії 5 скликання Харківської міськради від 22.11.2006 № 189/06 погоджено передачу під заставу майна комунальної власності територіальної громади міста Харкова, що перебуває в господарському віданні Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 22.11.2006 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" уклало кредитний договір з Акціонерним комерційним банком "Базис" на суму 14 000 000 грн., але рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2013 у справі № 922/842/13-г за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова до Харківської міськради за участю 3-ї особи на стороні відповідача Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" визнано недійсними та скасовано рішення Харківської міської ради від 06.10.2006 № 140/06 "Про надання згоди на отримання кредитної лінії Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі", від 22.11.2006 № 189/06 "Про внесення змін до рішення Харківської міськради від 06.10.2006 № 140/06 щодо погодження передати у заставу майно комунальної власності територіальної громади міста Харкова, що перебуває в господарському віданні Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", що на думку Прокурора відповідно до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсним кредитного договору № 325/06 від 22.11.2006, оскільки в силу статті 77 Господарського кодексу України укладення кредитного договору комунальним підприємством без згоди органу, до сфери управління якого входить підприємство, суперечить вимогам чинного законодавства та відповідно до статті 207 Господарського кодексу України договір є недійсним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсним кредитного договору та без достатнього дослідження обставин справи з огляду на наступне.
Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, послався на частину 1 статті 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, на статтю 207 Господарського кодексу України, відповідно до частини 1 якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним повністю або частково, не вказав якій нормі матеріального права не відповідає оспорюваний договір.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що Статутом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" не встановлено самостійного права комунального підприємства на укладення договору кредиту зроблено без детального аналізу Статуту Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", де в пункті 3.5 зазначено, що Підприємство має право укладати угоди (контракти).
Посилаючись на статтю 179 Господарського кодексу України, яка передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексом з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, суди не зазначили особливостей укладення з банком кредитного договору підприємством, заснованим на комунальній власності, не вказали, яким чином поведінка Позичальника за кредитним договором не узгоджується з нормами, закріпленими в статті 92 Цивільного кодексу України, частині 9 статті 78 Господарського кодексу України.
Оскільки, діюче законодавство передбачає визнання угоди недійсною, яка суперечить нормам і порядку, які діяли на день укладення оспорюваної угоди, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося питання з якого часу визнано недійсним та скасовано рішення Харківської міської ради від 06.10.2006 № 140/06 "Про надання згоди на отримання кредитної лінії Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" і чи вправі було комунальне підприємство укласти кредитний договір без згоди міської ради, оскільки Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207 (постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 06.02.2011 № 110) розроблено у відповідності зі статтею 74 Бюджетного кодексу, а частина 2 статті 1 Цивільного кодексу України містить застереження, що цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним кредитного договору з підстав, закріплених в статтях 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України Прокурор посилається на Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів, який регулює взаємовідносини регламентовані Бюджетним кодексом (бюджетні відносини).
За приписами частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, суди попередніх інстанцій прийняли рішення по даній справі без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2013, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 922/3880/13 підлягають скасуванню.
Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" задовольняється частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 922/3880/13 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Є.М. Борденюк
Б.М. Грек