Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2006 р. Справа № 37/402-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Барановської С.В. (дов.№14-06/1-п від 14.06.2006р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу відповідача вх. № 4009Х/3-9 на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2006р. по справі № 37/402-06
за позовом Державного підприємства "Вугілля України" м. Київ
до Державне підприємство "Теплоенергоцентраль -2 "Есхар" смт. Есхар
про стягнення 1 834 760,79 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2006р. (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено у задоволенні клопотання про надання відстрочення виконання рішення; позовні вимоги було задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 834 760,79 грн. основного боргу, 18347,61 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2 "Есхар" з рішенням місцевого господарського суду від 11.10.2006р. не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість даного рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання про відстрочення виконання рішення суду від 11.10.2006р. задовольнити.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає її такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення господарського суду Харківської області 11.10.2006р. вважає законним, обґрунтованим, у зв‘язку з чим просить залишити його без змін.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №2420086 від 07.11.2006р. Проте, 22.11.2006р. за вх.№9077 відповідачем до канцелярії апеляційного суду було надане клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв‘язку з тим, що його представник хворіє та не має можливості з‘явитися у судове засідання, але має по даній справі досить вагомі заперечення.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача заперечує, вважає, що розгляд апеляційної скарги можливий за відсутності представника відповідача, оскільки для її розгляду достатньо наявних матеріалів у справі.
Заявлене клопотання відповідача судовою колегією відхилене як необґрунтоване та у зв’язку з відсутністю доказів на підтвердження того, що представник відповідача хворіє, а також неможливості направлення іншого представника в судове засідання.
Також колегія суддів враховує, що відповідач свою правову позицію та докази надав в апеляційній скарзі, а про вагомі заперечення мав можливість повідомити суд додатково в письмовій формі.
Разом з цим, на думку судової колегії, відповідач саме таким чином реалізував своє диспозитивне право участі у судовому процесі. Також, у відповідності до чинного законодавства, вирішення питання щодо відкладення розгляду справи є правом суду, а не обов‘язком.
При таких обставинах судова колегія вважає, що відповідач навмисно затягує розгляд своєї апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного суду заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи, 27.12.2005 року між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Теплоенергоцентраль -2 "Есхар" був укладений договір поставки №6-10/1-П (далі Договір), відповідно до умов якого позивач постачає, а відповідач приймає у власність та оплачує вугілля кам‘яне енергетичне українського походження у відповідності до порядку, визначеному у пункті 6 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
В період з 27.12.2005 року по 01.04.2006 року Державне підприємство "Вугілля України", на виконання умов Договору, здійснило поставку вугільної продукції на загальну суму 2 456 389,91 грн., що підтверджується актом звірки станом на 01.04.2006 року та актами приймання –передачі вугільної продукції, наявними в матеріалах справи.
Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2 "Есхар" свої зобов‘язання за Договором щодо розрахунків за поставлену вугільну продукцію виконало частково –лише в сумі 1 000 000,00грн, що підтверджується довідкою банку від 18.07.2006р. №20-6-1/2728, решта суми заборгованості у розмірі 1 834 760,79 грн. відповідачем не сплачена.
07.06.2006 року за вих. №07-06-06/1 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погашення залишеного несплаченим борг у розмірі 1 834 760,79 грн. Своєю відповіддю від 23.06.2006р. за №03-01/693 на цю претензію відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в повному обсязі, проте зазначив, що не отримав кошти від іншого свого контрагента та не має можливості у зв‘язку з цим розрахуватися з Державним підприємством "Вугілля України".
06.09.2006 року Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2 "Есхар" подало до місцевого господарського суду заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області.
Свою заяву про відстрочку виконання рішення боржник (відповідач) обґрунтовує наступним: у зв‘язку з недоотриманням підприємством відповідача грошових коштів від ДП «Енергоринок».
Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з Роз'ясненнями Вищого Господарського суду України №02-5/333 в редакції 2001 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, вважає, що відмова судом у задоволенні клопотання боржника (відповідача) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2006р. про стягнення з нього 1 834 760,79 грн., у зв‘язку з відсутністю доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні Державного підприємства "Теплоенергоцентраль -2 "Есхар" та заперечення стягувача (позивача) щодо надання відстрочення виконання рішення є законною та обґрунтованою. Крім того, колегія суддів враховує і те, що як зазначив представник позивача у судовому засіданні, відповідачем в період розгляду справи не було здійснено жодного платежу на користь Державного підприємства "Вугілля України" з метою погашення існуючого боргу.
Таким чином, відповідач (боржник), а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції належних доказів обставин, що ускладнюють, або роблять неможливим виконання рішення місцевого господарського суду від 11.10.2006р. не представив.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Отже, викладені вище висновки господарського суду Харківської області, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення відсутні.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи - відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2006р. по справі № 37/402-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Головуючий суддя
суддя
суддя