ЄУ № 254/9304/13-к
Провадження № 1-кп/254/291/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2013 року Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого-судді: Данилів С.В.,
за секретаря: Доброреза А.А.,
з участю прокурора: Кожина І.О.,
обвинуваченої: ОСОБА_1,
потерпілої: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Красноармійськ, Донецької області, громадянка України, середньо-спеціальною освітою, одружена, не працює, має на утриманні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,
в с т а н о в и в:
17 квітня 2013 року ОСОБА_3 займаючи посаду продавця у ФОП «ОСОБА_5» та будучі на підставі договору від 01 квітня 2013 року матеріально-відповідальною особою, знаходячись в торговому павільйоні ФОП «ОСОБА_5», розташованому за адресою: АДРЕСА_3, прийняла від ОСОБА_6 в якості погашення заборгованості по договору поставки двох шаф від 16 квітня 2013 року грошові кошти в сумі 1 552 гривні, однак в книзі обліку здійснила записи, про те що ОСОБА_6 17 квітня 2013 року вніс передоплату у сумі 500 гривень та 27 травня 2013 року в сумі 451 гривень, що не відповідає дійсності, тобто в період з 17 квітня 2013 року по 27 травня 2013 року ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих спонукань, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне привласнення ввіреного їй майна, не внесла до каси підприємства отримані від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 601 гривень, а привласнила їх, розпорядившись привласненими коштами за своїм наміром, чим завдала ФОП «ОСОБА_5» в особі ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 601 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 26 травня 2013 року займаючи посаду продавця у ФОП «ОСОБА_5» та будучі на підставі договору від 01 квітня 2013 року матеріально-відповідальною особою, знаходячись в торговому павільйоні №НОМЕР_1-НОМЕР_2 ФОП «ОСОБА_5», розташованому на ринку «Об'єднаний» по АДРЕСА_4, прийняла від гр. ОСОБА_7 в якості погашення заборгованості по договору поставки модульної системи «Ріо» від 19 травня 2013 року грошові кошти в сумі 909 гривень, однак в книзі обліку запису про наявність даного платежу не здійснила, а діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне привласнення ввіреного їй майна, не внесла до каси підприємства отримані від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 909 гривень, а привласнила їх, розпорядившись привласненими коштами на власний розсуд, чим завдала ФОП «ОСОБА_5» в особі ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 909 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 01 червня 2013 року займаючи посаду продавця у ФОП «ОСОБА_5» та будучі на підставі договору від 01 квітня 2013 року матеріально-відповідальною особою, знаходячись в торговому павільйоні №НОМЕР_1-НОМЕР_2 ФОП «ОСОБА_5», розташованому на ринку «Об'єднаний» по АДРЕСА_4, прийняла від ОСОБА_8, в якості погашення заборгованості по договору поставки кухні за індивідуальним розміром від 29 березня 2013 року грошові кошти в сумі 2 000 гривні, однак в книзі обліку запису про наявність даного платежу не здійснила, а діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне привласнення ввіреного їй майна, не внесла до каси підприємства отримані від гр. ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2 000 гривень, а привласнила їх, розпорядившись привласненими коштами на власний розсуд, чим завдала ФОП «ОСОБА_5» в особі ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 2 000 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 11 червня 2013 року займаючи посаду продавця у ФОП «ОСОБА_5» та будучі на підставі договору від 01.04.2013 року матеріально-відповідальною особою, знаходячись в магазині ФОП «ОСОБА_5», розташованому на по АДРЕСА_3, прийняла від ОСОБА_9 в якості погашення заборгованості по договору поставки шафи-купе від 04 червня 2013 року грошові кошти в сумі 1 000 гривень, однак в книзі обліку запису про наявність даного платежу не здійснила, а діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне привласнення ввіреного їй майна, не внесла до каси підприємства отримані від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1 000 гривень, а привласнила їх, розпорядившись привласненими коштами на власний розсуд, чим завдала ФОП «ОСОБА_5» в особі ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1 000 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 14 червня 2013 року займаючи посаду продавця у ФОП «ОСОБА_5» та будучі на підставі договору від 01.04.2013 року матеріально-відповідальною особою, знаходячись в торговому павільйоні ФОП «ОСОБА_5» розташованому в ТЦ «Меркурій» по АДРЕСА_5, прийняла від гр. ОСОБА_10 в якості погашення заборгованості по договору поставки шафи за індивідуальним розміром від 02 червня 2013 року грошові кошти в сумі 1 400 гривні, однак в книзі обліку запису про наявність даного платежу не здійснила, а діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне привласнення ввіреного їй майна, не внесла до каси підприємства отримані від гр. ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1 400 гривень, а привласнила їх, розпорядившись привласненими коштами на власний розсуд, чим завдала ФОП «ОСОБА_5» в особі гр. ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1 400 гривень.
Такі дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.
18 жовтня 2013 року між підозрюваною ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, та відповідно до умов якої обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою провину у вказаних діяннях, сприяла розкриттю злочину.
Крім того, сторони угоди про примирення, узгодили покарання ОСОБА_3, яке за ч.1 ст. 191 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч.3 ст. 191 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком 3 роки. На підставі ч.ч.1,2 ст.70 КК України узгодили остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим у вигляді 3-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком 3 роки. На підставі ст.75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробовуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року не скоїть новий злочин та виконає покладені на неї згідно ст. 76 КК України обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації та не виїжджати за межі України на постійне проживання без їх згоди та протягом шести місяців відшкодує потерпілому ОСОБА_5 невідшкодовану частину завданої майнової шкоди в сумі 5 910гривень.
В угоді про примирення між сторонами зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 191 та ч.3 ст. 191 КК України.
При цьому, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчинення вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 191 та ч.3 ст. 191 КК України визнала та надала згоду на призначення, узгодженого сторонами угоди про примирення, покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Прокурор вважає за можливе затвердити угоду про примирення, оскільки вона відповідає вимогам Закону, зокрема ч. 3 ст. 477 КПК України.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкції ч. 1 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 191 КК України.
Суд встановив, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою і призначення обвинуваченій, узгодженої сторонами міри покарання.
Таким чином, ураховуючи відсутність підстав для відмови у затвердженні угод про примирення, відповідність останньої іншим вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про затвердження розглянутої угоди про примирення.
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 373,374,475 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
затвердити угоду про примирення від 18 жовтня 2013 року, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим, призначити у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльності строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати засуджену ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, не виїжджати за межі України на постійне проживання без їх згоди, на протязі шести місяців виплатити потерпілому ОСОБА_5 невідшкодовану частину завданої майнової шкоди в сумі 5910 гривень
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Будьоннівського
районного суду м. Донецька С.В. Данилів