Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-41/260-06 суддя –Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Карбань І.С.
13 листопада 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Крупа О.В.,
за участю представників сторін:
позивача – Видріна М.І. за наказом № 45 від 03.06.03р.,
відповідача –Анохіну Н.В. за довіреністю № 8651/10/10-017 від 26.05.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу (вх. № 3313 Х/2) ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 16.08.2006 р. у справі № АС-41/260-06
за позовом ПП “Відродження”, м. Харків
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
про зобов‘язання видати свідоцтво, -
встановила:
ПП “Відродження”, звернулося до суду з позовом про зобов’язання відповідача видати йому свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10% з 01.07.2006 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 16.08.2006 р. по справі № АС-41/260-06 позов задоволено, зобов‘язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видати ПП “Відродження”, м. Харків Свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10% з 01.07.2006 р.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі, з постановою господарського суду Харківської області від 16.08.2006 р. по даній справі не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що господарським судом при винесенні постанови були порушені норми матеріального права, а саме: аб.5 ст.4 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та п. 3 «Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою», затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98р. № 476 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 № 555), зареєстрованому в Мін’юсті України 18.10.99 за № 709/4002).
Апелянт вказував, що ПП «Відродження»вже було видано Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2006р. за № 2030009702 від 09.12.05р. за ставкою 6% згідно поданої заяви від 08.12.05р., в якій позивач, відповідно до п. З вищезазначеного Порядку, визначив, яку ставку єдиного податку він обрав. Для того, щоб видати ПП «Відродження» Свідоцтво за ставкою єдиного податку 10 %, треба анулювати Свідоцтво за ставкою 6 % та на підставі заяви про право видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку видати нове за ставкою 10 %. В даному випадку позивач намагається двічі переходить на спрощену систему оподаткування, що суперечить діючому законодавству.
Також апелянт зазначав, що платником єдиного податку - юридичною особою надається Розрахунок сплати єдиного податку, в якому визначається ставка єдиного податку і відповідно сума єдиного податку за даною ставкою. Розрахунок заповнюється поквартально та наростаючим підсумком (наприклад, в розрахунку за 4 квартал вказуються суми виручки та єдиного податку за 1, 2, 3, 4 квартали та наростаючим підсумком), виникає питання, як у разі зміни ставки заповнювати розрахунок.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив оскаржувану постанову господарського суду Харківської області залишити без змін, посилаючись на те, що він бажав змінити ставку єдиного податку (в сторону її збільшення), а не перейти на іншу систему оподаткування. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів зазначає, що позивач є платником єдиного податку за ставкою 6% відповідно до Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2006р. за № 2030009702 від 09.12.05р. У червні 2006 р. ПП «Відродження» було прийнято рішення про перехід у межах спрощеної системи оподаткування на іншу ставку - з 6% на 10%, про що 13.06.2006р. позивач подав відповідну заяву до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
Відповідач у листі від 19.06.2006р. № 10004/10/15-128 відмовив позивачу в задоволенні його заяви посилаючись на абз.5 п.4. Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 та на п. З «Порядку видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою», затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98р № 476.
Пунктом 3 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» зазначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), без
урахування акцизного збору, у разі сплати податку на додану вартість згідно із
Законом України "Про податок на додану вартість";
- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за
винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу
єдиного податку.
Приймаючи рішення про перехід на спрощену систему оподаткування у 2006 р. позивач скористався правом, наданим Указом Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», і обрав ставку єдиного податку 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, а у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".
Нормами податкового законодавства України встановлено обмеження щодо переходу з одного типу системи оподаткування на іншу, так відповідно до аб.5 ст.4 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та п. 3 «Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою», затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98р. № 476 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 № 555), зареєстрованому в Мін’юсті України 18.10.99 за № 709/4002, рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від вибраної ставки єдиного податку - 6 чи 10 відсотків, може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік.
У зазначених нормах визначено, що платник податку незалежно від вибраної ставки єдиного податку - 6 чи 10 відсотків не більше одного разу за календарний рік може перейти на спрощену систему оподаткування, також в даній нормі йдеться не лише про перехід на спрощену систему оподаткування, а й про одночасний перехід інший порядок обліку та звітності. Спрощена система оподаткування за ставкою 6% і 10% єдиного податку відрізняються між собою порядок обліку та звітності по податку на додану вартість.
З урахуванням вищевказаного, твердження позивача стосовно того, що своїм рішення про перехід у межах спрощеної системи оподаткування на іншу ставку виразив своє бажання змінити ставку єдиного податку (в сторону її збільшення), а не перейти на іншу систему оподаткування, в тому числі обліку та звітності є безпідставним.
Право платника податку, під час знаходження на спрощеній системі оподаткування, змінювати протягом календарного року ставку єдиного податку Указом Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не передбачено.
Заявляючи адміністративний позов про зобов’язання відповідача видати йому свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10% з 01.07.2006 р. позивач не обґрунтував належними доказами обставини, що спричинили необхідність протягом календарного року змінити ставку єдиного податку і застосовувати іншу ставку єдиного податку. Позивачем також не доведено порушення його прав, свободи чи інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, які були допущені відповідачем при відмові у задоволенні його прохання, викладеного у листі № 40 від 13.06.2006 р., замінити у Свідоцтві про право сплати єдиного податку на 2006р. ставки 6% на ставку 10% з 01.07.2006 р.
Враховуючи викладе, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставним і задоволенню не підлягають.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 16.08.2006 р. по справі № АС-41/260-06 прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст. 198, п.1 ст. 202, 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 16.08.2006р. по справі № АС-41/260-06 скасувати.
В позові відмовити.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.