Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2006 року Справа №АС-03/105-06
Колегія суддів у складі:головуючого судді Токара М.В.,
судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
прокуроратури Харківської області –Мірошніченко М.Л. пос. №149 від 29.10.2001 р.,
позивача –Щолокова В.О. (директор ТОВ фірми “Е-Віта” Білдінг-ЛТД”),
відповідача –Копилова В.В. (довіреність в матеріалах справи), Жогіна О.М. (довіреність в матеріалах справи),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Харківської області вх. №3494Х/1-10 та апеляційну скаргу відповідача вх. №3495Х/1-10 на постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06
за позовом ТОВ фірми “Е-Віта” Білдінг-ЛТД”, м. Зміїв,
до ДПІ у Зміївському районі Харківської області, м. Балаклія
за участю прокуратури Харківської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
встановив:
Постановою господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 (головуючий суддя Мамалуй О.О., суддя Водолажська Н.С., суддя Мінаєва О.М.) задоволені позовні вимоги позивача –скасовано податкові повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ Харківської області від 12.01.2006 р. №0000062310/0 та від 13.02.2006 р. №0000062310/1.
Прокурор не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Харківської області 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідач не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Харківської області 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач надав заперечення на апеляційні скарги, в якому просить апеляційний господарський суд залишити постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 без змін, а апеляційні скарги прокурора та відповідача залишити без задоволення, мотивуючи тим, що вказана постанова є законною та обгрунтованою.
В судовому засіданні 13.11.2006 р. було оголошено перерву до 20.11.2006 р.
20.11.2006 р. судове засідання було продовжено.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2006р. №0000062310/0 та податкове повідомлення-рішення від 13.02.2006р. №0000062310/1, як такі, що не відповідають вимогам закону.
17.05.2006 р. позивач подав доповнення до позовної заяви та надав документи в обгрунтування своїх позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем з 14 листопада по 23 грудня 2005 року (з первами в роботі) була проведена планова комплексна документальна перевірка підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року.
За результатами вказаної перевірки підприємству позивача податковим повідомленням-рішенням від 12.01.2006р. №0000062310/0 був донарахований податок на додану вартість у сумі 1711206,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 855 603,00 грн.
25.01.2006 року позивач звернувся до відповідача з первинною скаргою на податкове повідомлення - рішення № 0000062310/0 від12.01.2006р. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 13.02.2006 р. № 535/10/25-008 скарга позивача була залишена без задоволення та винесене повторне податкове повідомлення-рішення № 0000062310/1 від 13.02.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки відповідачем було встановлено, що відповідно до приписів Закону України “Про податок на додану вартість” позивач є платником податку на додану вартість та застосовує податковий період –місяць, згідно ст. 7 (п.п.7.8.1) вказаного закону. У відповідності до вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до приписів п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна виписується платником податку. В січні, лютому, березні та червні 2005 року ТОВ “Е-Віта” Білдінг-ЛТД” віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “Віп Інтернешнл”, після скасування державної реєстрації ТОВ “Віп Інтернешнл” в судовому порядку та анулювання податковим органом Свідотцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Таким чином ТОВ “Е-Віта” Білдінг-ЛТД” до податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, які складені не платником податку на додану вартість та згідно п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” такі суми податку на додану вартість не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
В ході перевірки підприємства позивача відповідачем було також встановлено, що за перевіряємий період ТОВ “Е-Віта” Білдінг-ЛТД” відображено в податковому обліку придбання товару від ПП “Коба” на загальну суму 5059181, 32 грн. та включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 843197, 00 грн., що відображено у відповідних деклараціях з податку на додану вартість, в тому числі за липень 2004 року в сумі 497883, 00 грн., за серпень 2004 року в сумі 178333, 00 грн., за січень 2005 року в сумі 166980, 00 грн.
В ході проведення перевірки відповідачем був направлений запит до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з метою отримання підтвердження правомірності сум податкового кредиту. Згідно наданої відповіді на запит відповідача, вказано, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2002 р. по справі №А2/2113 скасовано державну реєстрацію ПП “Коба” (код 24442984). В зв”язку із скасуванням державної реєстрації ПП “Коба” та на підставі акту №15-2/10-500 від 20.01.2003 р., відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” анульовано податковим органом Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №04147025 від 20.01.2003 р. Таким чином, як вважає відповідач, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним ПП “Коба”, яке не зареєстроване платником ПДВ у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача та скасування податкових повідомлень-рішень Балаклійської МДПІ Харківської області від 12.01.2006 р. №0000062310/0 та від 13.02.2006 р. №0000062310/1, виходячи з наступного.
Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов”язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, зазначені в п.п. 7.2.1 п. 7.2 вказаного Закону. Податкова накладна складається у момент винекнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках.
У відповідності з п.п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
В акті перевірки відповідачем зазначено про те, що рішеннями судів була скасована державна реєстрація контрагентів позивача - ПП “Коба” і ТОВ “Віп Інтернешнл”.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2002 р. по справі №А2/2113 за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ПП “Коба” скасовано державну реєстрацію ПП “Коба”. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 28.12.2004 р. по справі №42/579 за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва до ТОВ “Віп Інтернешнл” про скасування державної реєстрації, скасовано державну реєстрацію ТОВ “Віп Інтернешнл”. Таким чином, відповідно до вказаних рішень не було анульовано реєстрацію ПП “Коба” та ТОВ “Віп Інтернешнл” як платників податку на додану вартість.
Згідно п. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення й припиняється з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, то за загальним правилом з цього ж дня юридична особа втрачає статус платника податку.
Прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи не тягне втрати
такою юридичною особою статусу платника податку на додану вартість незалежно від того, ким прийнято таке рішення (учасниками юридичної особи, її органом чи судом).
Згідно з пп. "б" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); згідно з абзацом восьмим цього пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Таким чином, при застосуванні зазначених положень слід мати на увазі, що у разі ліквідації юридичної особи анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу можливе лише, якщо юридичну особу виключено з державного реєстру. До такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи (в особі ліквідаційної комісії, ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).
До анулювання реєстрації юридична особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана, у випадках встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах.
Слід зазначити, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано суду доказів про те, що ПП „Коба” та ТОВ „Віп Інтернешнл” були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
Крім того, суду не було надано також доказів про те, що договори про які йдеться в акті перевірки та які були укладені між позивачем та ПП „Коба”, між позивачем та ТОВ „Віп Інтернешнл” - визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не були порушені пп. 7.2.1, пп. 7.2.4, п. 7.2 , пп.7.3.1 п. 7.3 ,пп.7.4.5 п.. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в зв”язку з чим у відповідача не було правових підстав для донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо підприємства позивача.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи і прийняв постанову від 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційні скарги прокурора та відповідача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 165, 195, п.1 статті 198, статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційні скарги прокурора та відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-03/105-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу повернути до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено в повному обсязі 24 листопада 2006 року.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Лакіза В.В.
суддя Шепітько І.І.