Справа № 1716/1540/2012

Номер провадження 2/570/16/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника позивача, адвоката ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Відділ реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в :

У зв'язку з тим, що він з жовтня 2005 року по березень 2008 року проживав з відповідачкою ОСОБА_2 в цивільному шлюбі і за час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7, відповідачка попросила його визнати батьківство, на що він дав згоду, але після цього її поведінка змінилася, вона не приходила додому, заперечувала те, що він є батьком дитини, вони перестали проживати разом і на даний час відповідачка відмовляється звертатися зі спільною заявою до Костопільського районного відділу РАЦС про виключення даних про нього, як про батька дитини, з актового запису про народження, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить виключити відомості про нього, як про батька ОСОБА_7, з свідоцтва про народження дитини.

Позивач ОСОБА_7 з'являвся у всі засідання, підтримував позов, за його клопотанням було призначено генетичну експертизу, але після надходження до суду висновку експерта, в останнє судове засідання позивач не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності. Оскільки в судове засідання з'явився представник позивача, то суд визнав можливим слухати справу у відсутності самого позивача.

В суді представник позивача, адвокат ОСОБА_1, позов підтримав, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, і пояснив, що позивач не визнає себе батьком дитини і в нього виникають сумніви щодо достовірності результатів проведеної генетичної експертизи, а тому планує провести повторну експертизу. Інші докази того, що він не є батьком дитини відсутні. Просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_3 позов не визнали, подали заперечення на нього. В судовому засіданні відповідачка пояснила, що вони разом з позивачем винаймали будинок в с.Деражне Костопільського району, де проживали спільно без реєстрації шлюбу з жовтня 2005 року по березень 2008 року. Під час спільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7, батьком якого записано позивача на підставі його заяви. Ствердила, що саме позивач є батьком дитини. Він про це знав, не заперечував цього, але коли їх стосунки розладилися, вони перестали жити разом і рішенням суду з позивача були стягнуті аліменти на утримання сина, він почав оспорювати батьківство. Вважає позов безпідставним, не доведеним належними доказами, тому просить в його задоволенні відмовити. Також просить стягнути з позивача судові витрати, зокрема витрати на оплату проїзду з м.Києва до м.Рівного, де вона перебувала для відбору аналізів крові для експертизи, подавши про це відповідну заяву.

Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_3, суду пояснив, що позивачем не надано доказів того, що він не є батьком дитини. Із висновку генетичної експертизи вбачається, що біологічне батьківство ОСОБА_4 по відношенню до сина ОСОБА_7 доведене, а тому просить відмовити в задоволенні позову і стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати.

Представник третьої особи - Відділу реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції - в судове засідання не з'явився. Від начальника відділу ДРАЦС Маслової О.Ю. до суду надійшов лист, в якому вона просить слухати справу у відсутності представника відділу. Суд вважає за можливе справу слухати у відсутності представника третьої особи.

Судом встановлено, що сторони з жовтня 2005 року по березень 2008 року проживали спільно без реєстрації шлюбу. В цей період, 07 січня 2007 року, у них народився син ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації народжень Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області 01 лютого 2007 року зроблено відповідний запис за № 3 і в актовому записі про народження та свідоцтві про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2, виданому 01 лютого 2007 року Деражненською сільською радою Костопільського району Рівненської області, внесено запис про ОСОБА_4, як про батька дитини.

Через деякий час стосунки між сторонами погіршилися і з березня 2008 року вони перестали проживати разом, відповідачка ОСОБА_2 переїхала в с.Тайкури Рівненського району до своєї матері.

30 січня 2009 року позивач ОСОБА_7 зареєстрував шлюб із ОСОБА_13, а відповідачка ОСОБА_2 26 вересня 2010 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим 26.09.2010 року Тайкурською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

Як вбачається із позовної заяви, рішенням суду з позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в сумі 550 грн. щомісячно. Але за твердженням відповідачки ОСОБА_2 позивач аліментів не сплачує взагалі і вже утворилась значна заборгованість по сплаті аліментів.

У зв'язку з тим, що зі слів відповідачки він дізнався про те, що не є біологічним батьком дитини, яка народилася за час їх спільного проживання, позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_7.

За клопотанням позивача, для вирішення питання чи є він батьком дитини, по справі було призначено генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи. Як вбачається із висновку експерта ОСОБА_12 № 445 від 11.03.2014 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 складає величину не менше ніж 99,99%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 практично доведено. Висновок експерта є науково обгрунтованим і сумніву у суду не викликає.

Заслухавши пояснення відповідачки, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. В п.9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст.212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позов ОСОБА_4 грунтується на припущеннях і позивач не надав суду жодного доказу, який би вказував на те, що він не є батьком дитини.

Оцінюючи обставини справи в їх сукупності, враховуючи, що на час народження дитини сторони проживали разом, відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично стверджує факт батьківства ОСОБА_4, а висновком генетичної експертизи визначено вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_4 відносно дитини - ОСОБА_7 у 99,99%, інші докази того, що позивач не є батьком дитини відсутні, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і не доведеним належними доказами, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.86 ЦПК України, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи несе сторона, яка заявила клопотання про її проведення. А згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з цим, враховуючи, що відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, суд вважає, що з позивача ОСОБА_4 слід стягнути на користь відповідачки ОСОБА_2 понесені нею і документально підтверджені витрати на проїзд із м.Києва до м.Рівне, де вона перебувала у зв'язку з відібранням аналізів крові для експертизи.

Керуючись ст.ст.11, 57, 59, 60, 79, 86, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.136, 140 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Відділ реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 21.10.1997 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер суду не відомий), на користь ОСОБА_2 судові витрати (витрати пов'язані з проведенням експертизи, проїзд із м.Києва до м.Рівне) в сумі 537 (п'ятсот тридцять сім) гривень 32 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.