ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
28.11.06 Справа № А-6/122А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ХХХ», м. Надвірна № юр-3724 від 23.08.2006 року (далі ВАТ «ХХХ», м. Надвірна)
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2006 року
у справі № А-6/122А
за позовом: ВАТ «ХХХ», м. Надвірна
до відповідача: Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі, м. Надвірна (далі ДПІ в Надвірнянському районі, м. Надвірна)
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
За участю представників:
від позивача – ХХХ - представник
від відповідача – ХХХ – головний державний податковий інспектор, ХХХ – головний державний податковий інспектор юридичного відділу
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст. ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2006 року у справі № А-6/122А відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ «ХХХ», м. Надвірна про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень ДПІ в Надвірнянському районі № 0000062301/0 від 31.01.2006 року та № 0000062301/1 від 10.03.2006 року.
Приймаючи постанову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару; з матеріалів справи вбачається, що підприємством-постачальником ТзОВ «ХХХ» податок на додану вартість до бюджету не сплачувався, відповідно не було надмірної сплати податку на додану вартість, як це вимагає Закон України «Про податок на додану вартість».
ВАТ «ХХХ», м. Надвірна подано апеляційну скаргу № юр-3724 від 23.08.2006 року, в якій просить постанову Господарського суду Івано-Франківської області скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість»та Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Надвірнянською ОДПІ за період з 01.06.2004 року по 01.10.2004 року, березень 2005 року проведено додаткову невиїзну документальну перевірку правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування ВАТ «ХХХ», про що складено акт № 12/23-00152230 від 25.01.2006 року.
На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19541115,00 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції в сумі 3271812,50 грн.
При проведенні перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1 та пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19541115,00 грн.
Згідно рішення Надвірнянської ОДПІ № 55/10/25-019/3 від 03.03.2006 року про результати розгляду скарги, частково задоволено скаргу ВАТ «ХХХ» та скасовано в частині (на суму 16413460,89 грн.) податкове повідомлення - рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року. В частині визначення податкового зобов’язання в сумі 3127654,90 грн. податкове повідомлення - рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року залишено без змін.
10 березня 2006 року ДПІ в Надвірнянському районі винесено податкове повідомлення - рішення № 0000062301/1 у відповідності до якого ВАТ «ХХХ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3127654,90 грн.
Приймаючи постанову у даній справі, апеляційний господарський суд виходив з наступного:
Як вбачається з акту перевірки, в березні 2005 року постачальником продукції ВАТ «ХХХ» було ТзОВ «ХХХ». Продукцію позивачем придбано згідно договору № п25/2005 від 01.03.2005 року по податковій накладній № 25 від 09.03.2005 року на загальну суму 13843579,54 грн. (в т.ч. ПДВ – 2307263,26 грн.) та по податковій накладній № 39 від 18.03.2005 року на загальну суму 1440525,84 грн. (в т.ч. ПДВ – 240087,64 грн.).
Також, в акті перевірки зазначено, що іншим постачальником ВАТ «ХХХ» у березні 2005 року було ТзОВ «ТД «ХХХ». Продукцію позивачем придбано згідно податкової накладної № 373 від 31.03.2005 року на суму 44962350,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7493725,00 грн.).
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум.
Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону України суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що платником податку в даному випадку виступали підприємства, в яких ВАТ «ХХХ» придбавало продукцію, а саме ТзОВ «ТД «ХХХ» та ТзОВ «ХХХ», та яким позивачем перераховано податок на додану вартість у ціні товару, що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 97 - 106).
Як встановлено судовою колегією та вбачається з матеріалів справи, контрагентами позивача ТзОВ «ТД «ХХХ» та ТзОВ «ХХХ» податок на додану вартість сплачено до бюджету. Даний факт підтверджується актами зустрічних перевірок ТзОВ «ТД «ХХХ» та ТзОВ «ХХХ» (а. с. 39 - 41).
Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3127645,90 грн., на підставі чого прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000062301/1 від 10.03.2006 року.
Щодо податкового повідомлення – рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне:
У відповідності до абз. «б» пп.. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Згідно з п. 6.5 ст. 6 вищенаведеного Закону України, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Отже, судова колегія приходить до висновку, оскільки рішенням Надвірнянської ОДПІ № 55/10/25-019/3 від 03.03.2006 року повідомлення – рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року частково скасовано та прийнято нове податкове повідомлення – рішення № 0000062301/1 від 10.03.2006 року, відповідно повідомлення – рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року слід визнати відкликаним, в цій частині провадження у справі закрити.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанову Господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати, позовні вимоги задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Задоволити апеляційну скаргу ВАТ «ХХХ».
2. Скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2006 року у даній справі.
3. Позов задоволити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення № 0000062301/1 від 10.03.2006 року.
В частині визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0000062301/0 від 31.01.2006 року провадження у справі закрити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.