РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Ясеновенко Л.В., Пнівчук О.В.,
секретаря Пожар Р.В.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Микуличинської сільської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради та зобов'язання вирішити питання про надання земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Яремчанського міського суду від 17 вересня 2007року, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Микуличинської сільської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради від 08.09.2005р. №127 та зобов'язання вирішення питання про надання їй земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вказаним рішенням ради ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд та земельну ділянку площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства на уч. Велика Голиця (вул. Ковпака) в с Микуличин. Вказане рішення порушує її інтереси, оскільки позбавляє її права на користування земельною ділянкою пропорційно до часток у спільній власності.
Справа № 22-ц-1421/2007р. Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В.
Категорія 33 Доповідач Мелінишин Г.П.
Вони з ОСОБА_3 є співвласниками по 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1, за яким закріплено 0, 45 га земельної ділянки. Крім того, її частка в спільній власності з врахуванням літньої кухні, що переведена в житловий будинок під НОМЕР_1, становить 69%. А тому розмір її земельної ділянки для обслуговування будівель повинен бути збільшений. В даний час вона є власницею 0, 10 га, що передані їй для обслуговування будинку. У випадку надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки відповідно 0, 10 га та 0, 25 га вона буде позбавлена можливості користуватись криницею, вигрібною ямою, під'їздною дорогою та частиною господарських споруд. З цих підстав просила задовольнити позов.
Заочним рішенням Яремчанського міського суду від 17.09.2007р. позов задоволено частково. Визнано незаконним рішення Микуличинської сільської ради від 08.09.2005р. №127 в частині надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства. В решті позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення суду суперечить вимогам ст. 120 ЗК України та дійсним обставинам справи. Задовольняючи позов та вважаючи, що оскаржуване рішення ради порушує права позивачки, суд не врахував, що ОСОБА_2 не може автоматично перейти у власність чи користування частина земельної ділянки, оскільки рішенням виконкому Микуличинської сільської ради від 08.02.2000р. йому передано у власність 0, 10 га землі для обслуговування житлового будинку, а також 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства.
Правомірність цього рішення підтверджена рішенням Яремчанського міського суду від 23.12.2002р. та ухвалою апеляційного суду від 26.02.2003р. Надуманими є також і доводи позивачки, що в результаті приватизації йому земельної ділянки розміром 0, 35 га вона буде позбавлена можливості користуватись господарськими спорудами, криницею і т.п., оскільки вони ніякими доказами не підтверджені.
Щодо інших господарських споруд, то вони розташовані на приватизованій позивачкою земельній ділянці, до яких вона має заїзд з протилежної від вул. Ковпака дороги.
Посилаючись на зазначені обставини, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 доводи скарги підтримав з наведених в ній підстав.
ОСОБА_2 доводів скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість рішення суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, думку адвоката, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що в результаті приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки для обслуговування будинку розміром 0, 10 га та для ведення селянського господарства розміром 0, 25 га порушуються її права на користування земельною ділянкою пропорційно до часток в спільній власності на будинковолодіння та здійснюватимуться перешкоди в користуванні належною їй частиною будинковолодіння і господарських споруд.
Однак такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи і не ґрунтується на вимогах матеріального права.
Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками будинковолодіння №52 по вул. Ковпака на уч. Велика Голиця в с. Микуличин, за яким закріплено 0, 45 га земельної ділянки. З них - 0, 20 га для обслуговування житлового будинку, 0, 25 га - для ведення селянського господарства. Рішенням Микуличинської сільської ради від 08.02.2000р. ОСОБА_3 було передано вказані земельні ділянки у власність.
Судом встановлено, що в зв'язку із визнанням за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на 1/2 вказаного будинковолодіння рішенням Яремчанського міського суду від 23.12.2002р. ухвалою апеляційного суду від 26.02.2003р. було частково визнано недійсним рішення Микуличинської сільської ради від 08.02.2000р. - зокрема в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0, 10 га. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.02.2004р. власницею цієї земельної ділянки стала ОСОБА_2 і вона передана їй з метою обслуговування будинку та господарських споруд.
Посилання суду на ту обставину, що з врахуванням частки позивачки в будинковолодінні, що становить 69%, її частка в користуванні земельною ділянкою повинна бути збільшена, не заслуговує на увагу. Як встановлено в засіданні апеляційного суду, ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14.09.2007р. скасовано рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.02.2006р. щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на новостворене майно - літню кухню як приналежність (складову частину) будинковолодіння та залишено в силі рішення Яремчанського міського суду від 14.12 2005р., яким в задоволенні цього позову ОСОБА_2 відмовлено.
А отже сільська рада правомірно прийняла оскаржуване рішення щодо дозволу на приватизацію відповідачу 0, 10 га для обслуговування будинку.
Не доведено також позивачкою і тієї обставини, що вона буде позбавлена можливості користуватись спорудами та будівлями, що їй належать, у випадку надання відповідачу в приватну власність 0, 25 га для ведення селянського господарства.
З врахуванням наведених обставин, постановлене судом рішення не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст. ст. 18, 20, 120 ЗК України, керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Заочне рішення Яремчанського міського суду від 17 вересня 2007р. скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Микуличинської сільської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради №127 від 08.09.2005р. відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ним законної сили.