Суддя І інстанції- Руднєва О. Т.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«24» жовтня 2008 року справа № 22-а-10707/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2. - предст. за довір.
від відповідача - не прибули
|
розглянувши апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
|
|
|
|
|
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області |
|
|
|
|
|
|
від |
08 липня 2008 року |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-136/08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
|
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
|
|
|
|
|
про |
визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги, |
|
|
|
|
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007-2008 роки.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року у справі № 2-а-2136/08 позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради у відмові у виплаті недоотриманих сум на оздоровлення, стягнуто на користь позивача 1930 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача сум допомоги на оздоровлення за 2007 рік та ухвалити нове рішення, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вказує на правомірність проведення виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562).
Відповідачем до апеляційної скарги додане клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Представник позивача, у судовому засіданні та запереченнях на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги заперечує, просить залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає зміні, з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1від 25.07.94 р., визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, отриманого під час ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07.09.05 р.
Позивачу фактично щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік була виплачена у сумі 120 грн.
Як вважає заявник скарги, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме - у розмірі 120 грн.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, зокрема, інвалідам ІІ групи 1 категорії - у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеною постановою встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не вказана Постанова КМУ № 562.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі меншому п»яти мінімальних заробітних плат, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Наряду з викладеним, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено у задоволенні решти позовних вимог, проте суд в резолютивній частині своєї постанови не вказав про таке, тому згідно ст. 201 КАС України постанова Дзержинського міського суду Донецької області від 08.07.08 р. підлягає зміні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 71, 160, 167, 195, 196, ст. 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року у справі № 2-а-136/08 - залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року у справі № 2-а-136/08 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради у відмові у виплаті недоотриманих сум на оздоровлення та стягнення на користь позивача 1930 грн.- змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року абзацем, який вважати четвертим, наступного змісту : «В решті частині позовних вимог - відмовити».
В іншій частині постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі складена 29 жовтня 2008року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Згідно з оригіналом
Суддя С. А. Малашкевич
Суддя І інстанції- Руднєва О. Т.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
(Вступна та резолютивна частини)
«24» жовтня 2008 року справа № 22-а-10707/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 . - предст. за довір.
від відповідача - не прибули
|
розглянувши апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
|
|
|
|
|
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області |
|
|
|
|
|
|
від |
08 липня 2008 року |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-136/08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
|
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
|
|
|
|
|
про |
визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги, |
|
|
|
|
Враховуючи викладене, керуючись статтями 71, 160, 167, 195, 196, ст. 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року у справі № 2-а-136/08 - залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року у справі № 2-а-136/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради у відмові у виплаті недоотриманих сум на оздоровлення та стягнення на користь позивача 1930 грн.- змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року абзацем, який вважати четвертим, наступного змісту : «В решті частині позовних вимог - відмовити».
В іншій частині постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 08 липня 2008 року - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі буде складена 29 жовтня 2008року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей