Cправа № 235/1960/13-ц

Провадження № 2/235/5/14

РІШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Лемзікова В.С.,

учасники цивільного процесу:

позивач ОСОБА_1,

відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (не з'явилися)

представник третьої особи Сернецька О.М. (не з'явилася)

розглянувши заочно у відкритому судовому засiданнi в місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення вартості спільного майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення вартості спільного майна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Красноармійської міської ради про повернення особистого майна з чужого неправомірного володіння та користування і визнання права власності на матеріальні цінності та просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали. Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги. В обґрунтування позову зазначила, що вона з ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з 20.01.2007 року по 05.02.2008 року, фактично проживала з відповідачем однією сім'єю з червня 2006 року до січня 2007 року, були зареєстровані за однією адресою, мали спільний бюджет, що підтверджено рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року. 1 квітня 2000 року на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 зареєстрованому у реєстрі за № 1060, відповідач ОСОБА_2 придбав жилий будинок АДРЕСА_1. Протягом 2006 - 2007 років, позивачем за домовленістю з відповідачем здійснено поліпшення житла шляхом проведення ремонтних робіт, договір про право власності на майно між сторонами не укладався, позивач вважає себе власником ? частки поліпшеного майна. Відповідно будівельно-технічної експертизи від 25.08.2009 року № 2169/23 вартість будинку після поліпшення складає 790737 грн. Позивач вважає, що має право на компенсацію від відповідача вартості ? частки вартості поліпшення будинку в сумі 391239 грн. (790737 грн. - 8259 грн. = 782478 / 2). Позивач просила суд встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 з червня 2006 року до січня 2007 року та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь ? частку вартості поліпшення будинку в сумі 391239 гривень, судові витрати покласти на відповідача /а.с. 61 т. 2/.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позивні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позові, просили позов задовольнити.

У судове засіданні відповідачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, оскільки позов інтересів дітей не стосується, вирішення спору залишила на розсуд суду.

Суд вважає, що в матеріалах справи є всі дані про права та взаємовідносини сторін і немає необхідності викликати осіб, що не з'явились до суду. Враховуючи позицію позивача, наявність даних про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи по суті, дана справа судом розглядається у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що 20 січня 2007 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_1 /а.с. 44 т. 1, 62 т. 2/.

Відповідно звіту ОСОБА_1 за 2007 рік обсяг виручки від реалізації товарів склав 428921 грн. /а.с. 47 т. 1/.

Відповідно копії розписки позивача ОСОБА_1 3 березня 2006 року отримала від цивільного чоловіка ОСОБА_10 кошти в сумі 300 тис. грн. в рахунок розділу спільного майна /а.с. 48 т. 1/.

Відповідно товарних чеків протягом липня - листопада 2006 року придбалися будівельні матеріали /а.с. 58 - 60 т. 1/.

Відповідно довідки адресно-довідкового бюро ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 з 25.01.2007 року /а.с. 61 т. 1/.

Згідно договору купівлі-продажу від 1 квітня 2000 року, посвідченому приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано у реєстрі за № 1060, ОСОБА_2 за 8259 гривень купив жилий будинок жилою площею 32,9 кв.м. з надвірними будівлями АДРЕСА_1 /а.с. 62 т. 1/.

Відповідно заяви ОСОБА_2 від 2007 року просив оформити право приватної власності на житловий будинок, гараж, побудовані в 2006 році по АДРЕСА_1, зі зносом старого домоволодіння придбаного ним 01.04.2000 року /а.с. 63 т. 1/.

Рішенням виконкому Красноармійської міської ради № 201 від 18.04.2007 року оформлено право особистої власності на житловий будинок загальною площею 166,9 кв.м., мансарду, гараж, побудовані в 2006 році по АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 /а.с. 64 т. 1/.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 206278 ОСОБА_2 належить 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель /а.с. 65 т. 1/.

Відповідно висновку експерта будівельно-технічної експертизи № 2169/23 від 25.08.2009 року ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 790737 грн. /а.с. 77 - 88 т. 1/.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2010 року зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у проживанні в АДРЕСА_1, передати ключі від вхідних та інших дверей цього будинку, визнано за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 /а.с. 89 - 92 т.1/.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 28 жовтня 2010 року, вселена ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, до житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с. 94 - 98/.

Відповідно свідоцтва 10 червня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, актовий запис № 458 /а.с. 9 т. 2/.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 лютого 2008 року, яке набрало законної сили 18.02.2018 року, розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 20.01.2007 року відділом РАГС м. Красноармійська, актовий запис № 13. Судом встановлено, що у квітні 2006 року позивач ОСОБА_2 пішов із сім'ї та зустрічався у той період з відповідачкою ОСОБА_1 та з червня 2006 року почав мешкати разом з відповідачкою /а.с. 64/.

Дослідивши докази, надані суду, у їх сукупності, заслухавши сторін суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За змістом положень статей 10, 11 та 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі і які мають відповідати критеріям належності та допустимості.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За правилами частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 лютого 2008 року, яке набрало законної сили 18.02.2018 року, встановлено, що з червня 2006 року ОСОБА_2 почав мешкати разом з ОСОБА_1 А 20 січня 2007 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_1 і 25 січня 2007 року позивач ОСОБА_1 разом із сином зареєстрована у спірному будинку АДРЕСА_1. Таким чином суд вважає, що позовна вимога про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_1 з червня 2006 року до січня 2007 року підлягає задоволенню.

Відповідно статті 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої статті 60 Сімейного кодексу України та частиною третьою статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і кожний із подружжя на підставі статті 63 Сімейного кодексу України має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, на підставі частини другої статті 370 Цивільного кодексу України та частини першої статті 70 Сімейного кодексу України, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Згідно ч.3 цієї статті виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Даних про укладення між сторонами домовленості про визначення частки кожного у спільній сумісній власності суду не надано.

Враховуючи викладене, а також, що інших доказів на існування підстав, перелічених у частині другій та третій статті 70 Сімейного кодексу України, сторонами суду не надано, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на компенсацію вартості ? частки вартості поліпшення будинку АДРЕСА_1 в сумі 391239 гривень, які зроблені під час спільного проживання без реєстрації шлюбу та шлюбу позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із розрахунку (790737 грн. - 8259 грн. = 782478 / 2), оскільки вартість будинку після поліпшення, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 2169/23 від 25.08.2009 року складає 790737 гривень, інших даних сторони суду не надали. Спірний будинок придбаний відповідачем у 2000 році за 8259 грн. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір у сумі 3654 гривні підлягає стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 321, 348, 364, 368, 370, 386, 405 ЦК України, 60, 63, 70, 72, 74 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213 - 215, 224 - 226, 294 ЦПК України, суд-

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення вартості спільного майна задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_1 з червня 2006 року до січня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ? частку вартості поліпшення будинку в сумі 391239 (триста дев'яносто одна тисяча двісті тридцять дев'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Коваленко