Справа № 429/2177/13-к

Номер провадження 1-кп/429/146/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2013 року Слов`яносербський районний суд Луганської області в складі: головуючого судді Мицик С.А.,

при секретарі судового засідання Макушенко А.І.,

з участю прокурора Козлова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Олександрівськ Артемівського району Луганської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2013 року приблизно о 19 год.00 хв. ОСОБА_1 знаходився біля торгового кіоску, розташованого на перехресті вулиць Менделєєва та Октябрьська у м. Зимогір'я Слов`яносербського району Луганської області, куди в зазначений вище час підійшов ОСОБА_3 В той час, коли ОСОБА_1 знаходився біля вказаного кіоску, ОСОБА_3, будучи на підпитку, зробив йому зауваження, яке обурило останнього. Після чого, на підставі зауваження, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рапотово виникли особисті неприязні стосунки, котрі почалися словесним конфліктом. Під час конфлікту, ОСОБА_1, маючи обурений настрій та будучи незадоволений обставинами, котрі склались під час вказаного конфлікту, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, цілеспрямовано наблизився до останнього та без зауважень і прохань припинити виниклий конфлікт завдав декілька ударів кулаками обох рук в область обличчя, у нижню його частину, а саме: в область нижньої щелепи з права, від чого ОСОБА_3, втративши рівновагу, впав на землю. ОСОБА_1 не маючи наміру припинити свої протиправні дії, діючи навмисно, почав наносити удари ногами вже лежачому на землі ОСОБА_3, а саме: наніс декілька ударів ногою в область обличчя та тулубу. Під час вказаного конфлікту протиправні дії ОСОБА_1 були припинені мешканцями м. Зимогір'я. Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості. Своїми умисними діями, що виразилися у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення визнав себе повністю, свою вину за ч. 1 ст. 122 КК України, при обставинах, викладених в

обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно, він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, і відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися.

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною, і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро розкаявся.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, беручи до увагу думку потерпілого, який просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, те, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, щире каяття обвинуваченого у скоєному, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання, і до нього доцільно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом до обвинуваченого про стягнення матеріальної і моральної шкоди, спричиненої злочином, стверджуючи, що злочином йому завдано матеріальну шкоду, що пов'язана з лікуванням в сумі 1650 гривень та моральну шкоду в сумі 5000 гривень, яку просив стягнути з обвинуваченого на свою користь.

Обвинувачений визнав заявлений до нього уточнений цивільний позов і не оспорював його розмір, іншими учасниками судового провадження розмір цивільного позову також не оспорювався.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченого, внаслідок яких потерпілому було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, йому була заподіяна матеріальна шкода, що складається з понесених ним витрат на лікування та моральна шкода, що виразилася в його моральних стражданнях, погіршенні його психічного здоров'я та істотній зміні його нормальних життєвих зв'язків, яка підлягає відшкодуванню у відповідності зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.

За таких обставин уточнений цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1(одного) року 6(шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1(один) рік.

Згідно п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(ідент. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3(ідент. номер НОМЕР_2) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди- 1650 грн.(одну тисячу шістсот п'ятдесят гривень), в рахунок відшкодування моральної шкоди- 5000 грн.(п'ять тисяч гривень).

Залишити запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком суду законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Слов`яносербський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.А. Мицик