Справа № 127/28975/13-ц Провадження № 22-ц/772/1417/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н. М.

Категорія: 6Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.

при секретарі Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Вінницьке міське управління Держсанепідслужби у Вінницькій області, про демонтаж вигрібної ями та системи каналізації, -

встановила:

У листопаді 2013 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 - будинку АДРЕСА_2 у м. Вінниці. Власником сусіднього будинковолодіння по АДРЕСА_3 у м. Вінниці є ОСОБА_2, який облаштував вигрібну яму біля будинку ОСОБА_3 та водопровідної мережі, яка забезпечує питною водою жителів будинку по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_5 у м. Вінниці, з порушенням всіх нормативних документів та чинного законодавства.

17 липня 2012 року Вінницькою міською санітарно-епідеміологічною станцією було проведено оцінку та надано погодження відповідачу для будівництва місцевої системи каналізації по АДРЕСА_3 у м. Вінниці, яке було скасовано 28 грудня 2012 року за результатами перевірки Головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області.

Постановою Вінницького міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області від 09 січня 2013 року експлуатацію місцевої системи каналізації по АДРЕСА_3 у м. Вінниці припинено на постійно.

Посилаючись на те, що під час будівництва вигрібної ями були порушені санітарні норми, що призводить до смороду, а також може призвести до витоку каналізаційних стоків та забруднення водопровідної мережі, яка забезпечує жителів будинків питною водою, позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили усунути ОСОБА_3 перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, ОСОБА_4 у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_4 у м. Вінниці, шляхом демонтажу вигрібної ями та каналізаційних труб, які входять у цю вигрібну яму, що розташована на території будинковолодіння по АДРЕСА_3 у м. Вінниці; стягнути з відповідача на їх користь 10 000 грн. моральної шкоди, яка полягає у погіршенні стану здоров'я через постійний сморід та загрозу вживання забрудненої каналізаційними стоками питної води, а також стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Вінницького міського суду м. Вінниці від 25 березня 2014 року позов задоволено частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_2 в м. Вінниці, шляхом демонтажу вигрібної ями та каналізаційних труб, які входять в цю вигрібну яму, яка розташована на території будинковолодіння АДРЕСА_3

Вирішено питання про судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивачі та представник третьої особи Крутікова Л.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання : 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частина четверта статті 10 ЦПК України передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 17 липня 2012 року ОСОБА_2 було скасовано погодження для будівництва вигрібної ями; останнім при будівництві вигрібної ями не були витримані нормативні відстані від вигрібної ями до водопровідної труби; каналізаційна труба з будинку відповідача прокладена вище водопроводу позивача ОСОБА_4; відстань від внутрішньої стінки вигрібної ями до вікна житлового будинку ОСОБА_3 становить 14 м, а відтак дійшов висновку про усунення перешкод у користуванні власністю.

При цьому місцевий суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, так як її не було доведено належними доказами, відповідно до ст. 60 ЦПК України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Вінниці (а.с.6-10, 12).

Позивач ОСОБА_4 є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_4 в м. Вінниці (а.с.19-22, 80-81).

Відповідач ОСОБА_2 є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м. Вінниці (а.с.57, 59, 62).

Поясненнями сторін встановлено, і це ними не заперечується, що труба водопроводу позивача ОСОБА_4 прокладена глибоко в землі та проходить частково по земельній ділянці ОСОБА_2 На земельній ділянці останнього розташований спільний із ОСОБА_4 водопровідний оглядовий колодязь з 1985 року (а.с.23-26, 114-119). Приблизно в жовтні 2011 року ОСОБА_2 на власній земельній ділянці вирив котлован впритул до водопровідної мережі та водопровідного оглядового колодязя з метою подальшого обладнання вигрібної ями, а також з будинку вивів каналізаційну трубу в котлован вище водопровідної труби.

Постановою від 13 червня 2012 року № 242 головного державного санітарного лікаря м. Вінниці про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства за вказане порушення зобов'язано відповідача припинити обладнання вигрібної ями на земельній ділянці спільного користування по АДРЕСА_3 впритул до водогінної мережі та оглядового колодязя на постійно (а.с.74).

18 червня 2012 року головним державним санітарним лікарем м. Вінниці ОСОБА_2 було внесено припис про невикористання котловану на земельній ділянці для обладнання місцевої системи каналізації та погодження місця розташування вигрібної ями з органами санітарного нагляду та КП «Вінницяоблводоканал», оскільки вказане є порушенням ст. ст. 4, 18, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року та ДБН № 360-92 «Планування та забудова міських та сільських поселень» пн. 8.56. таб. № 2 (а.с.55).

На виконання цього припису ОСОБА_2 збільшив відстань від водопровідного оглядового колодязя та вирив новий котлован з метою подальшого обладнання вигрібної ями.

17 липня 2012 року Вінницькою міською санітарно-епідеміологічною станцією за результатами державної санітарно-епідеміологічної оцінки приватного будинковолодіння по АДРЕСА_3 у м. Вінниці була встановлена можливість будівництва місцевої системи каналізування з дотриманням вимог «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Наказом МОЗ України від 17 березня 2011 року № 145 (а.с.56).

14 серпня 2012 року Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція, розглянувши матеріали обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_3, встановила, що на земельній ділянці відповідача споруджена вигрібна яма, яка на момент обстеження не експлуатувалася. У ході її будівництва не були витримані нормативні відстані від вигрібної ями до водопровідної труби, не забезпечена водонепроникність вигрібу. Каналізаційна труба з будинку прокладена вище водопроводу.

Постановою від 14 серпня 2012 року № 394 головного державного санітарного лікаря м. Вінниці про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства за вказане порушення тимчасово заборонено відповідачу експлуатацію вигрібної ями до забезпечення водонепроникності вигрібної ями та вжиття заходів щодо недопущення забруднення водопровідної мережі (перенесення водопровідної труби на нормативну відстань, взяття каналізаційної труби в футляри) (а.с.121).

15 серпня 2012 року головним державним санітарним лікарем м. Вінниці відповідачу було внесено відповідний припис № 815, про виконання якого ОСОБА_2 зобов'язано проінформувати Вінницьку міську санітарно-епідеміологічна станція до 02 жовтня 2012 року (а.с.120).

Разом з тим відповідач вимоги припису головного санітарного лікаря

м. Вінниці № 815 від 15 серпня 2012 року не виконав: не переніс водопровідну трубу на відстань 1,5 м від зовнішньої стінки вигрібу, не заключив каналізаційну трубу в футляр в місці перетину її з водопровідною трубою, а також не виконав постанову головного санітарного лікаря м. Вінниці № 394 від 14 серпня 2012 року про тимчасову заборону експлуатації вигрібної ями. На момент перевірки, 04 січня 2013 року, вигрібна яма експлуатувалась, тому постановою головного санітарного лікаря м. Вінниці № 1 від 09 січня 2013 року припинено експлуатацію вигрібної ями АДРЕСА_3 на постійно (а.с.98).

За невиконання постанови головного санітарного лікаря м. Вінниці № 1 від 09 січня 2013 року Вінницьким міським управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області 24 вересня 2013 року було складено протокол про порушення санітарних норм відносно ОСОБА_2 та постановою № 107 від 02 жовтня 2013 року накладено на нього штраф в розмірі 34 грн., який був ним сплачений, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.97, 99-100).

З листа головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області №02-02/3652 від 28 грудня 2012 року вбачається, що при видачі Вінницькою міською санітарно-епідеміологічна відповідачу погодження будівництва вигрібної ями не враховані вимоги п. 4.4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року №173 та п. 62 «Санитарные правила проэктирования, строительства и эксплуатациихозяйственно-питьевых водопроводов», а саме: в акті санітарного обстеження від 09 липня 2012 року, на підставі якого було видано погодження, не зазначено відстань від місця, де планувалось розташування вигребу, до сусідніх будівель та споруд, в тому числі будинку ОСОБА_3

У зв'язку з цим, дія погодження будівництва вигрібної ями від 17 липня 2012 року ОСОБА_2 скасована.

Судом першої інстанції на місці було оглянуто будинковолодіння АДРЕСА_3 в м. Вінниці та встановлено зазначені порушення (а.с.140-141).

Вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства (Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145).

Відповідно до вимог п. 3.26 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92 (що діяли на момент виникнення спірних правовідносин) очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 20 м від джерела водопостачання, не ближче 15 м від житлових будинків, у тому числі і сусідніх садиб.

Статтею 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції було вірно встановлено порушення прав позивачів, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність усунення перешкод у користуванні власністю. При цьому судом вірно було прийнято до уваги те, що погодження на спорудження ОСОБА_2 вигрібної ями було скасовано.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачами не доведено належними доказами завдання їм моральної шкоди зі сторони відповідача та правильно застосував до спірних правовідносини ст. 1167 ЦК України і роз'яснення, які містяться у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із відповідними змінами.

Доводи відповідача про те, що вигрібна споруда збудована відповідно до чинних санітарних норм та правил, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема приписами та постановами головного санітарного лікаря м. Вінниці, а також постановою про накладення адміністративного стягнення від 02 жовтня 2013 року (а.с.100).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського Вінницької області від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.К. Медвецький

Судді: В.В. Оніщук

В.І. Чорний

З оригіналом вірно: