АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

______________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Барановської Л.В., Качана В.Я.

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4

про відшкодування шкоди,

встановила:

у вересні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 19 939,82грн. та моральної шкоди у сумі 5 000грн., а також судових витрат у сумі 253грн. 39коп.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 22 червня 2012р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої було пошкоджено автомобіль «Тайота Каролла», державний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні. Згідно звіту розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля, становить 19 939грн. 82коп., а вартість проведення дослідження складає 400грн., які повинен відшкодувати відповідач.

Крім того, позивач зазначав, що йому завдана моральна шкода пошкодженням його транспортного засобу.

Заочним рішенням суду від 29 листопада 2013р. у позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт посилається на порушенням судом норм матеріального права, так як позивачем було надано докази заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, тричі у судове засідання не з'явився, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

З наданих суду документів встановлено, що 1 червня 2012р. на пр. Перемоги, 50 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль «Тайота Каролла», державний номер НОМЕР_1.

Згідно виданої довіреності від 1 березня 2007р., даний автомобіль переданий у користування та розпорядження позивача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2012р. винним у

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/518/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.

вчиненні ДТП визнаний відповідач.

- 2 -

Згідно звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 25 червня 2012р., складеному ФОП ОСОБА_7, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів, вартість матеріального збитку, завданого власнику автотранспортного засобу, становить 19 939грн. 82коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження пошкодження автомобіля саме у ДТП за участю відповідача.

Проте, колегія судів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи с наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен встановити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, а у мотивувальній частині рішення, суд зобов'язаний зазначити мотиви, з яких вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази. Тобто рішення суду повинно бути належним чином обґрунтовано та мотивовано.

Однак, оскаржуване рішення суду даним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У підтвердження своїх вимог, позивачем суду були надані постанова суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що призвело дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача, а також звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автотранспортного засобу.

У порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд першої інстанції надані позивачем докази не оцінив, а у порушення вимог ст. 215 ЦПК України не мотивував, з яких підстав відхилив надані позивачем докази.

Також, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позивач зобов'язаний надати суду докази у підтвердження завданої йому шкоди, а відповідач повинен довести, що дана шкода була завдана не з його вини.

Матеріали справи не містять даних про те, що автомобіль позивача був пошкоджений не з вини відповідача, тому суд першої інстанції не мав законних підстав відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, не оцінив надані позивачем докази, не правильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, тому колегія суддів відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду скасовує, та ухвалює нове рішення, яким позов задовольняє частково.

- 3 -

Оскільки позивачем надані достатні та належні докази у підтвердження пошкодження автомобіля, який перебуває у його користуванні та розпорядженні, з вини відповідача, а також докази, які підтверджують розмір завданої шкоди, колегія суддів задовольняє позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджено, що винними діями відповідача був пошкоджений автомобіль позивача, добровільно відповідачем завдана позивачу шкода відшкодована не була, що стало змусило позивача звернутися до суду за захистом власних інтересів, тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 1000грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 19 939грн. 82коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1000грн. у відшкодування моральної шкоди, судовий збір 253грн. 39коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: