Справа № 761/2466/14-ц

Провадження №2/761/2326/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 квітня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Губиш Т.Л., Булах Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Державної іпотечної установи;

до ОСОБА_1;

ОСОБА_2;

про стягнення заборгованості,-,-

В С Т А Н О В И В:

04.02.2011 року між Акціонерним комерційним банком "Трансбанк"(далі - АКБ "Трансбанк") та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого АКБ "Трансбанк" передає, а Державна іпотечна установа приймає всі права вимоги за договорами, у тому числі і за договорами, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В грудні 2012 року Державна іпотечна установа пред'явила позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 514 398,15 грн. посилаючись на те, що прийняті на себе зобов'язання по поверненню отриманого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідачі не виконали.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проти позову заперечував, зазначав, що кредитний договір в порушення Закону України "Про захист прав споживачів" не містить детального розпису загальної вартості кредиту для споживача у зв'язку із чим вважає кредитний договір неукладеним. Зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 письмового повідомлення з вимогами позивача про погашення заборгованості за кредитним договором, що передбачено п. 2.1.1 договору поруки, а тому вважає вимоги позивача передчасними. Крім того, звертав увагу на те, що додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1, в порушення п. 5 інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не був викладений на нотаріальному бланку, а тому на думку представника позивача вищезазначений договір є нікчемним. Також просив застосувати строки позовної давності.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не сповістив, заперечень на позов не надіслав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної іпотечної установи підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" та ОСОБА_1(далі - ОСОБА_1.) був укладений кредитний договір № 26650709, за умовами договору АКБ "Трансбанк" надав ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 725 000,00 грн., строком з 30 липня 2007 року по 30 липня 2010 року включно зі сплатою 18,50% річних.

Крім того, 30.07.2007 року між АКБ "Трансбанк" та ОСОБА_2(далі - ОСОБА_2) було укладено договір поруки № 26650709, відповідно до якого, ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед АКБ "Трансбанк" солідарно в повному обсязі за належне виконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань за кредитним договором № 26650709.

04.02.2011 року між АКБ "Трансбанк" та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого АКБ "Трансбанк" передає, а Державна іпотечна установа приймає всі права вимоги за договорами, у тому числі і за договорами, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідально до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання )(ст. 610 ЦК України ).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України ).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2012 року позовні вимоги Державної іпотечної установи задоволено частково, постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 26650709 від 30.07.2009 року в розмірі 688 950,02 грн.

Станом на момент розгляду справи, вказане рішення суду ОСОБА_1 не виконано.

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 9.2.1 Кредитного договору, за користування кредитом ОСОБА_1 зобов'язується сплачувати Кредиторові проценти в розмірі 18,50 %. Розмір процентів за користування кредитом може бути змінений в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Сплата процентів проводиться ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_3 у строк не пізніше останнього банківського дня, за який нараховуються проценти. ОСОБА_1 зобов'язується повністю погасити кредит, сплатити проценти за користування кредитом, нараховані Кредитором у порядку і на умовах, встановлених цим Договором, а також виконати всі інші зобов'язання за цим Договором перед Кредитором.

Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору, за кожний день невиконання зобов'язань по погашенню кредиту та сплаті процентів, ОСОБА_1 сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати пені, від загальної суми заборгованості, за весь час прострочення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконали, а тому вимоги банку підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем доведено, що заборгованість по відсоткам становить - 315099,69 грн. та 199298,46 грн. - пеня за прострочення сплати кредитних коштів, про що свідчить розрахунок заборгованості станом на 05.10.2012 року (а.с.6). Проте, враховуючи на те, що представником відповідача заявлено про застосування позовної давності, сума пені підлягає зменшенню до 121 567,01 грн., в межах одного року.

Щодо доводів представника відповідача з приводу того, що додаток до договору відступлення права вимоги № 1 не був викладений на нотаріальному бланку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року(у редакції, яка діяла станом на 04.02.2011 року), тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України. Зазначені нотаріальні дії, вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, є нечинними.

Додаток № 1 до договору відступлення права вимоги № 1 від 04.02.2011 року не включається до тексту договору, оскільки додаток до договору є наданням додаткової інформації, яка надає інформацію про позичальника та поручителів за іпотечними кредитами та інформацію щодо договорів. Викладення тексту додатку на спеціальному бланку вищезазначеною Інструкцією не передбачено.

Отже, вимоги щодо викладення текстів додатків до договорів на спеціальних бланках нотаріальних документів у законодавстві відсутні. Додатки доповнюють, пояснюють окремі питання документа або документ в цілому. Про наявність додатків зазначається у тексті або після тексту документа перед підписом.

Щодо доводів представника відповідача, що кредитний договір в порушення Закону України "Про захист прав споживачів" не містить детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що кредитний договір містить детальний опис загальної вартості кредиту, який вказаний у п.п.1.1, 3.1, 3.2, 8.2.2, 9.2.14.3 цього Договору: сума кредиту, відсотки винагорода, комісії, мінімальні суми дострокового погашення.

Згідно із п.п.1-6 абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Як вбачається з інформації по комісії по кредитним операціям АКБ "Трансбанк", ОСОБА_1 було ознайомлено з умовами кредитування, які надані йому АКБ "Трансбанк" у письмовій формі та стосувалися, зокрема: орієнтовної сукупної вартості кредиту та вартості послуги з оформлення кредиту, варіантами повернення кредиту, включаючи кількість платежів їх періодичність та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту про що свідчить його особистий підпис(а.с.169, 170).

Щодо доводів представника відповідача з приводу письмового повідомлення поручителя про погашення заборгованості, суд вважає за необхідне зазначити те, що у п. 24 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 зазначено про те, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. Отже, направлення вимоги є не обов'язковим, оскільки було подано позов до суду.

Щодо посилань представника відповідача з приводу рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2012 року, яким позовні вимоги Державної іпотечної установи задоволено частково, постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 26650709 від 30.07.2009 року в розмірі 688 950,02 грн., суд вважає за необхідне зазначити те, що відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 5, задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідачі зобов'язані відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Державної іпотечної установи - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2(і.н. НОМЕР_2) на користь Державної іпотечної установи (код 33304730) 315 099(триста п'ятнадцять тисяч дев'яносто дев'ять)грн. 69 коп. заборгованості за договором та 121 567(сто двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят сім)грн. 01 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Державної іпотечної установи (код 33304730) 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути ОСОБА_2(і.н. НОМЕР_2) на користь Державної іпотечної установи (код 33304730) 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: