Р І Ш Е Н Н Я Справа № 200/18402/13-ц

Ім'ям України Провадження № 2/200/1006/14

(заочне)

03 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Бабушкіський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Голов'яшкіній В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у грудні 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 прохаючи поділити спільно набуте майно та визнати за нею право власності на ? частину гаражу НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; ? частину гаражу НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 (а.с. 1-4). У ході розгляду справи надала письмову заяву, якою збільшила свої позовні вимоги, прохаючи суд визнати за нею право власності на ? частину гаражу НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_4 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 та на ? частину гаражу НОМЕР_5, що знаходиться у дворі б. АДРЕСА_3 (а.с. 33-35).

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з 07 вересня 2007 року перебувала у шлюбі із відповідачем. Рішенням суду від 18 вересня 2013 року шлюб розірвано. На час перебування у шлюбі, на підставі договорів купівлі-продажу, відповідачем придбано гаражі у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1 - № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4. У період часу з 1991 по 07 серпня 2007 року вона із ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебувала, але вони мешкали разом та вели спільне господарство. За час їх спільного, але без укладення шлюбу, мешкання, на підставі договорів купівлі-продажу, придбано наступні гаражі: НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 та НОМЕР_5, що знаходиться у дворі б. АДРЕСА_3 . Право власності на усі гаражі зареєстровано за колишнім чоловіком. Після розірвання шлюбу вони не домовилися з колишнім чоловіком про поділ спільно нажитого майна, внаслідок чого вона змушена звернутися до суду з позовом . Так як домовленості між ними про розмір часток кожного на спільно нажите майно не було, вважає, що на підставі ст.ст. 60, 70, 74 СК України, має право на поділ зазначеного майна у рівних частках, та на визнання за нею права власності на це майно у рівних частках.

У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, прохала суд позов задовольнити, надала пояснення аналогічні тексту позовної заяви.

Представник позивача також позов підтримала у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні його тексту та поясненням позивача. Додатково пояснила, що підтвердженням того факту, що позивач та відповідач з 1991 року співмешкали, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, повинні були стати пояснення свідків, яких зазначено у заяві про виклик свідків від 06 лютого 2014 року. Суд їх не викликав у засідання та не опитав. З тих підстав, що суд не викликав та не опитав цих свідків, вважає, що є підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але у судове засідання не з'явився, письмових заяв та клопотань суду не надав. Позивач та представник позивача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст. ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, перевіривши фактичні обставини справи наданими письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 07 вересня 2007 року по 18 вересня 2013 року сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 7). У період шлюбу ОСОБА_3 придбано наступне нерухоме майно: за договором купівлі-продажу від 27 травня 2011 року гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано на ним у КП «ДМБТІ» 11 липня 2011 року (а.с. 8-9); право власності на гараж НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1 зареєстровано у КП «ДМБТІ» за ОСОБА_3 26 травня 2011 року (а.с. 13); за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2007 року гараж НОМЕР_4 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 у КП «ДМБТІ» 23 січня 2008 року (а.с. 75-76); за договором купівлі-продажу від 18 грудня 2008 року гараж НОМЕР_3 по АДРЕСА_2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 у КП «ДМБТІ» 26 квітня 2011 року (а.с. 10-11); за договором купівлі-продажу від 07 липня 1997 року гараж НОМЕР_5, що знаходиться у дворі б. АДРЕСА_3 (а.с. 44, 52). Судові витратити по справі становлять 1196 гривень 11 копійок (а.с. 4а, 49-50).

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до вимог ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно із вимогами ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь якому іншому шлюбі, майно, набуте ними під час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Під час перебування у шлюбі сторони набули спільне майно: гаражі № НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_4 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1, яке позивач прохає розділити та визнати за нею право власності на ? частину кожного з гаражів. Враховуючи те, що це нерухоме майно придбано сторонами під час перебування у шлюбі, воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. З тих підстав, що суду не надано доказів того, що набуваючи це майно, у сторін була домовленість про її поділ у нерівних частках, суд вважає, що частки у праві спільної сумісної власності подружжя є рівними. Також, враховуючи те, що шлюб сторони розірвали, спільне майно подружжя підлягає поділу. Тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на ? частину спірного майна - гаражі №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1 та на ? частину гаражу НОМЕР_3 по АДРЕСА_2.

У частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на ? частину гаражу НОМЕР_4 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1 та на ? частину гаражу НОМЕР_5, що знаходиться у дворі б. АДРЕСА_3 суд приходить до висновку про відмову у визнанні права власності з наступних підстав. Так, обидва ці гаражі придбані відповідачем ще до укладення шлюбу з позивачем. Суд вважає, що доведення факту спільного проживання сторін однією сім'єю, у той час, коли вони не перебували у шлюбі між собою, що є підставою для визнання майна у вигляді зазначених гаражів об'єктом спільної сумісної власності, а відтак і для її поділу, позивач мала доводити за нормами цивільного судочинства, встановленими п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України. Однак, маючи час та можливість це довести, поставивши у позові вимогу про встановлення такого факту, який суд повинен розглянути та встановивши факт проживання чоловіка та жінки однією сімєю без шлюбу, ухвалити про рішення, вона таких вимог у позові не ставила, а відтак, і підстав для його встановлення суду не надала. За відсутності встановлення такого факту, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Судові витрати суд стягує з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 328 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 69, 70, 74 СК України, ст.ст. 3, 15, 30, 60, 74-76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 256, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ? частину гаражу НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Автолюбитель-9», що по АДРЕСА_1; на ? частину гаражу НОМЕР_3 по АДРЕСА_2.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 717 гривень 66 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання його копії.

Суддя І.Ю.Литвиненко