УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №277/124/14-ц Головуючий у 1-й інст. Гресько В.А.

Категорія 45 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.

з участю секретаря

судового засідання Ходаківської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Середівської сільської ради Ємільчинського району, треті особи - відділ Держземагенства в Ємільчинському районі Житомирської області, ОСОБА_3, про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась з даним позовом, в якому просила скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий №1821786401:05:003:0035, виданий на ім'я ОСОБА_4.

В обґрунтування позову зазначала, що 29.11.2006 року Ємільчинським районним судом Житомирської області було винесено рішення в двох цивільних справах: № 2-286/2006 до ОСОБА_4, та № 2-285/2006 до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. 14.06.2013 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Ємільчинського районного управління юстиції ОСОБА_6 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження до ОСОБА_5 та до ОСОБА_4 Позивачка вважає, що головою Середівської сільської ради ОСОБА_7 всупереч рішення Ємільчинського районного суду від 20.12.2006 року на 35 сесії 5 скликання Середівської сільської ради 08.04.2010 року винесено рішення на право приватизації незаконно займаної частини ділянки ОСОБА_4

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).

Згідно статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 126 цього ж Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

За змістом ст.152 ЗК України - захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Підставами припинення права власності на землю є юридичні факти, з якими закон пов'язує припинення правовідносин земельної власності. Земельний кодекс України визначає юридичні факти, які ведуть до припинення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

Положеннями ст. 140 ЗК України передбачений вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку.

Згідно з правилами тлумачення та застосування правових норм, якщо закон містить з одного і того самого питання дві норми (статті), з яких одна є загальною, а друга - спеціальною, то застосовується спеціальна норма (стаття).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення 35 сесії 5 скликання Середівської сільської ради Ємільчинського району від 08.04.2010 року, передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 і видано державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований 05.10.2011 року за реєстраційним номером 182170001000552 (а.с. 9, 43).

ОСОБА_2 обгрунтовуючи свої позовні вимоги та апеляційну скаргу, посилається на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29.11.2006 року по справі № 2-286/06 р., яким зобов'язано ОСОБА_4 повернути позивачу самовільно зайняту частину земельної ділянки відповідно до попередніх меж та розміру, зазначеного в погосподарській книзі по Середівській сільській раді за 1955-1960 роки, яка належала ОСОБА_8 та знаходиться в с. Середи Ємільчинського району Житомирської області (а.с.7).

Вимогами ч.2 ст. 10, ч.1, ч.4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази наявності права у позивача на майно, яке перейшло у спадок останній після смерті ОСОБА_8 та порушення цього права зі сторони відповідача, і такі докази не встановлені в судовому засіданні.

Із змісту вказаного судового рішення також не вбачається, що саме спірна земельна ділянка, у відповідних межах та розмірах та за вказаною вище адресою була предметом судового розгляду по цивільній справі № 2-286/06 р. і таких доказів позивачем не надано та не встановлено.

Крім того, рішення Середівської сільської ради від 08.04.2010 року, на підставі якого було передано у приватну власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку є чинним, а позовна заява ОСОБА_2 вимоги щодо визнання його незаконним не містить.

Таким чином, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для припинення права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 відсутні.

Як передбачено ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в прийнятті.

Судом першої інстанції досліджені наявні в справі докази, в рішенні наведені мотиви їх прийняття.

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді