Єдиний унікальний номер 259/11798/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3094/2014
Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Добнєв С.С.
Доповідач: Лоленко А.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді: Лоленко А.В.
суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.
при секретарі: Папоян К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 14 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 14 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму несплаченого боргу в розмірі 15000,00 грн., суму процентів за 1 рік у розмірі 12500,00 грн., 3 % річних у розмірі 123,28 грн., що разом складає 27623,28 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що у лютому 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено усний договір про надання позики ОСОБА_1 у розмірі 35000 грн., відповідно до якого позивач ОСОБА_2 передала, а відповідач ОСОБА_1 прийняла грошові кошти у розмірі 35000 грн., терміном на три роки, проти чого сторони не заперечували.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, про що свідчить власноруч написана ОСОБА_1 розписка від 06.12.2012 року, з якої вбачається, що вона у лютому 2009 року взяла у борг у ОСОБА_2 35000 грн. під проценти, за період з 2009 по 2012р.р., повернула в рахунок процентів 28700 грн., крім процентів у 2012 році, в рахунок погашення суми боргу, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 4 (чотири) золотих кільця з діамантами вартістю 20000 грн., у зв'язку з чим залишок суми несплаченого боргу складає 15000 грн. Крім того, відповідно до вказаної розписки, сторони дійшли згоди щодо суми відсотків за 24 місяці, яка склала 25200 грн. Також сторони домовилися, що суму залишку боргу та суму відсотків, що разом складає 40000 грн., відповідач буде повертати по мірі можливості з відстрочкою на два роки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги оскільки, в розписці від 6 грудня 2012 року не зазначено строку повернення основної частини боргу і розмір процентів, внаслідок чого не можливо скласти правильний розрахунок процентів за договором займу, який нараховується з послідуючої дати повернення грошей, зазначеної у договорі. В своєму рішенні суд не зазначив з якої суми боргу і в якому розмірі нараховані проценти за користування грошима. Крім того суд не врахував, що відповідачка повернула позивачу 48700 грн., у той час коли вона отримала від позивача суму 35000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нею повністю погашений борг та проценти за користування грошима, заперечення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Стягуючи суму боргу по розписці від 06.12.2012 року , суд дійшов обгрунованого висновку, що вказана розписка відповідає вимогам цивільного законодавства та є волевиявленням учасників правочину, про що свідчать підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розписці, які вчинили правочин та мали необхідний обсяг дієздатності.
Суд першої інстанції дав також оцінку посиланню відповідача на те, що розписка від 06.12.2012 року була написана нею під психічним тиском позивачки та під диктовку останньої, обгрунтовано не прийняв вказане посилання, оскільки відповідач не заявляла вимог про визнання вказаного правочину недійсним на підставі ч.1 ст. 231 ЦК України та не зверталась до компетентних органів із заявою про вчинення над нею тиску, що змусило її написати цю розписку.
Відповідачка також посилалась на те, що немає рішення суду , яким би вона була визнана недієздатною, а її посилання на те, о вона в зв»язку зі станом здоров»я приймає ліки, які можуть впливати на її психічний стан, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідач не заявляла позову про визнання розписки від 06.12.2012 року недійсною та не заявляла клопотання про призначення судової психіатричної експертизи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішенням суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 14 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.
Головуючий:
Судді: