Судове рішення #36561358

Придніпровський районний суд м.Черкас



Справа № 2314/9463/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


25 квітня 2014 року Колегія суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Макаренка І.В.

суддів - Смоляра А.О., Піковського В.Ю.

при секретарях - Лисенко І.В., Чепинозі К.М.

з участю: прокурора - Бицюка О.М.

захисника - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хрещатик, Черкаського району, Черкаської області, жителя в АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розведеного, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 07 та 14 років, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:


Підсудний ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність власних дій, умисно, з особистих корисливих мотивів, що виражалися в отриманні права на розпорядження та одноосібне володіння спільним родинним майном, а саме: будинком АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_2, спланував та організував умисне вбивство власної дружини ОСОБА_2, з якою перебував на стадії розірвання шлюбу згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2011 року про відкриття провадження у справі. Для чого, із вказаною метою, на протязі лютого 2011 року підшукав спільника, який би міг виконати його намір, після чого 23 лютого 2011 року звернувся до свого знайомого ОСОБА_4, якому запропонував за грошову винагороду в сумі 1 500 грн. та легковий автомобіль марки «DAEWOO Espero» номерні знаки НОМЕР_1, яким він керував по дорученню, вчинити умисне вбивство потерпілої ОСОБА_2, видавши його як розбійний напад з метою пограбування.

Однак ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільну небезпечність його злочинного наміру, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, звернувся з письмовою заявою про організацію вчинення злочину до правоохоронних органів, з метою недопущення здійснення цього злочинного наміру.

В подальшому він, не підозрюючи про те, що його злочинний намір було викрито працівниками міліції та бажаючи довести його до кінця, як організатор замовного вбивства, 26 лютого та 02 березня 2011 року провів зустрічі з ОСОБА_4, які з метою конспірації та збереження таємності відбулися в салоні автомобіля «DAEWOO Espero» номерні знаки НОМЕР_1. В ході вказаних розмов, він детально проінформував ОСОБА_4 з приводу виконання вбивства, надавши йому всі необхідні дані щодо зовнішності та маршруту руху своєї дружини, після чого визначив дату вчинення злочину - 02 березня 2011 року, що була обумовлена призначеним на той день судового розгляду заяви потерпілої про розірвання шлюбу, та також зажадав візуального підтвердження того, що злочин доведено до кінця.

02 березня 2011 року, у визначений час та місці, він зустрівся з ОСОБА_4, який повідомив останнього про те, що вбив його дружину, та передав йому як підтвердження вчиненого вбивства: сумочку, яка належить потерпілій ОСОБА_2, а також її особистий мобільний телефон та паспорт громадянина України виданого на ім'я потерпілої, за що отримав від нього передплату в розмірі 200 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив суду, що між потерпілою та ним сварок не було, а конфліктні ситуації були лише з приводу виховання дітей і то незначні. Жінку він ніколи раніше не бив, та навіть не думав їй спричинити якусь шкоду. Вбивством чи іншими ушкодженнями він їй не погрожував. Він не пам'ятає чи говорила потерпіла про те, що збирається розлучатись. Про те, що дружина подала заяву на розлучення, він дізнався за день до свого затримання, коли знайшов в себе вдома конверт з повісткою до суду. Потерпілу з цього приводу він взагалі не запитував про розлучення, і на цю тему з нею не спілкувався. З ОСОБА_4 він познайомився приблизно в десятих числах січня 2011 року. Той приходив до нього приблизно раз в тиждень, а можливо і рідше. ОСОБА_4 декілька разів просив у нього в борг гроші та обіцяв розрахуватися телефоном, який повинен був принести. Він дійсно попросив його прослідкувати за дружиною, так як йому було цікаво куди вона ходить у вечірній час. Коли саме ОСОБА_4 повинен був починати слідкувати за нею вони не обговорювали. Розмовляли вони в основному на вулиці, інколи вони сідали до нього в автомобіль, оскільки на вулиці було сильно холодно. Йому дуже не сподобались слова ОСОБА_4 про труп, оскільки розмови про вбивство дружини він з ним не вів, а просив лише вирвати у неї з рук пакет. І взагалі він направив ОСОБА_4 в те місце де дружини взагалі не могло бути. Коли він дізнався, що його дружина йде до суду, то в нього виникла думка її налякати, вирвавши з її рук документи, але в той же час він направив ОСОБА_4 не в те місце де вона повинна була йти. Йому не був відомий повний перелік документів, які були у дружини при собі, однак його цікавила лише повістка в суд.

Вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується:


- показами потерпілої ОСОБА_2 про те, що в березні 2006 року вона одружилася з ОСОБА_3, і від шлюбу в них є двоє дітей. 02 березня 2011 року близько 10.30 год. до неї підійшли працівники УБОЗу та сказали, що відносно неї готується замовлене вбивство. Вона довго не могла повірити в це, і не погоджувалася їхати з ними, але потім сіла в автомобіль і вони поїхали в УБОЗ. В кабінеті їй показали відео, на якому ОСОБА_3 доловлювався з ОСОБА_4 про її замовлене вбивство. Працівники УБОЗу переписали речі, які були в її сумочці, і відібрали від неї згоду на інсценовану смерть. В місці де не було людей, її поклали на землю, вилили на неї кров, сфотографували, а потім поїхали назад в міліцію. Її завели в кабінет і сказали чекати там, поки затримають ОСОБА_3 03 березня 2011 року співробітники міліції без її згоди провели обшук у домоволодінні АДРЕСА_2, під час якого із сейфа забрали грошові кошти в сумі 400 доларів США та 600 грн.;

- показами свідка ОСОБА_4, про те, що приблизно на початку грудня 2010 року в нього зламався мобільний телефон, а тому виникла необхідність в ремонті старого апарату. З цією метою він направився на Центральний ринок в м. Черкаси, а саме: на перехресті вулиць Благовісної та Леніна, де і познайомився з ОСОБА_3 Згодом, під час розмови в автомобілі «Деу» ОСОБА_3 сказав йому, що потрібно вбити його дружину, яка подала позов в суд про розлучення, та хоче відібрати у нього все майно. Розуміючи, що це злочин, він вирішив звернутися в міліцію з відповідною заявою. Міліціонери оформили всі документи і розповіли йому як він повинен себе вести з ОСОБА_3 при наступній розмові. 02 березня 2011 року він виконував чіткі інструкції працівників міліції і при зустрічі з ОСОБА_3 сказав тому, що планує виконати замовлену ним роботу сьогодні. Потім ОСОБА_3 розповів йому маршрут своєї дружини і повідомив що дасть йому після вбивства дружини 2 000 грн. та автомобіль «Деу». Третя розмова між ними відбувалася в цей же день. Він прийшов до ОСОБА_3, сів до нього в автомобіль, віддав йому сумочку потерпілої та сказав, що вбив її. Також він показав мобільний телефон потерпілої в якому була фотографія, начебто вона вбита;

- показами свідка ОСОБА_5 про те, що з 04 по 07 березня 2011 року, його було затримано співробітниками міліції, та він був поміщений до ІТТ Придніпровського РВ. 05 березня 2011 року до нього в камеру посадили ОСОБА_3, який йому розповів, що він замовив вбивство власної дружини. Також він розповів йому про те, що за вбивство його дружини він пообіцяв кілеру свій автомобіль та якісь гроші;

- показами свідка ОСОБА_7, який надав в судовому засіданні аналогічні покази;

- даними письмової заяви ОСОБА_4 26 лютого 2011 року, з якої вбачається, що останній повідомив про те що ОСОБА_3 запланував вбивство власної дружини ОСОБА_2; т. 1 а. с. 5

- даними протоколу добровільної видачі від 26 лютого 2011 року з фототаблицею, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_4 видав грошові кошти в сумі 20 грн., які йому перед цим дав ОСОБА_3, як завдаток при підготовці до умисного вбивства його дружини;

т. 1 а. с. 8

- даними протоколу добровільної видачі від 02 березня 2011 року з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 добровільно видала працівникам міліції речі які належать їй, а саме: сумку, мобільний телефон, паспорт та ідентифікаційний код на її ім'я, карту «ПриватБанку»;

Т. 1 а. с. 11

- даними протоколу огляду місця події від 02 березня 2011 року з якого вбачається, що при огляді автомобіля «ДЕУ» номерні знаки НОМЕР_1, яким керував по дорученню підсудний ОСОБА_3 виявлені та вилучені сумка, мобільний телефон, паспорт, ідентифікаційний код, карта «ПриватБанку», які належать потерпілій ОСОБА_2, і які свідок ОСОБА_4 передав підсудному як доказ виконання замовного вбивства його дружини;

Т. 1 а. с. 13

- даними протоколу добровільної видачі від 02 березня 2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 видав мобільний телефон марки «Нокіа», який йому дав ОСОБА_3 для підтримання зв'язку між ними; т. 1 а. с. 17

- даними протоколу добровільної видачі від 02 березня 2011 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_4 видав грошові кошти в сумі 200 грн., які йому перед цим дав ОСОБА_3, як завдаток за виконання умисного вбивства його дружини; т. 1 а. с. 18

- даними протоколів про результати здійснення оперативно-технічного заходу від від 03 березня 2011 року, з яких вбачається, що з метою викриття замовного вбивства підсудним ОСОБА_3 своєї дружини проводився слуховий та візуальний контроль між свідком ОСОБА_4 та підсудним; т. 4 а. с. 162 - 163

- флеш-картами та відеокасетою, наданих працівниками міліції на яких зафіксований слуховий та візуальний контроль між свідком ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_3 про замовлення останнім вбивства його дружини; особистими речами потерпілої ОСОБА_2, а саме: мобільним телефоном марки «Самсунг С520» з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», жіночою сумкою в якій знаходились паспорт громадянина України, ідентифікаційний код та пластикова картка «ПриватБанку» на ім'я потерпілої ОСОБА_2, які були вилучені при огляді автомобіля «ДЕУ» номерні знаки НОМЕР_1, яким керував по дорученню підсудний ОСОБА_3; грошовими коштами в сумі 20 та 220 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа», які видав свідок ОСОБА_4 та приєднаними до справи в якості речових доказів.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що він не бажав смерті потерпілої ОСОБА_2 та не замовляв її вбивства, а лише хотів, щоб ОСОБА_4 за нею прослідкував, налякав її та забрав документи які у неї були з собою, так як вони повністю спростовуються показами потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, матеріалами слухового і відео контролю між свідком ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_3 про замовне вбивство дружини останнього, і такі покази підсудного суд розцінює як одну з можливостей уникнути відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин.

Також покази підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що покази свідка ОСОБА_4 не можна брати як доказ його вини, оскільки на його думку він вчинив провокацію щодо нього за вказівкою працівників міліції, суд оцінює як такі, що не відповідають дійсності, так як свідок на всьому протязі розгляду справи як на досудовому слідстві так і в судових засіданнях, давав послідовні та на думку суду правдиві покази, що за допомогою до працівників міліції він звернувся добровільно, та лише з метою врятування життя потерпілої, так як наміри підсудного були досить аргументовані, я якби він відмовився від його пропозиції, то на його думку підсудний знайшов би іншого виконавця.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене і дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як організація закінченого замаху на умисне вбивство, вчи нене з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно.

В якості пом'якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_3 обставин суд враховує перебування на утриманні двох малолітніх дітей віком 07 та 14 років, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Обтяжуючих відповідальність підсудного ОСОБА_3 обставин суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого підсудним ОСОБА_3 злочину, наявність пом'якшуючих його покарання обставин, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку потерпілої, яка не наполягає на суворій мірі покарання останньому, його вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання в виді позбавлення волі.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним ОСОБА_3, з урахуванням його особи та враховуючи, що тяжких наслідків не наступило, суд вважає за можливе призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі ст. 69 КК України.

Суд вважає, що підстав для застосування до підсудного ОСОБА_3 ст. 75 КК України не вбачається, так як він вчинив корисливий особливо тяжкий злочин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

З підсудного ОСОБА_3 необхідно стягнути в дохід держави судові витрати при проведенні експертизи холодної зброї в сумі 225,12 грн.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, колегія суддів, -


з а с у д и л а:


Визнати ОСОБА_3, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є особистою власністю засудженого.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 17 жовтня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_3 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 02 березня 2011 року по 15 жовтня 2013 року.


Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 225,12 грн., перерахувавши їх в ГУДК в Черкаській області код 25574009 розрахунковий рахунок 31254272210063 МФО 854018 одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Самсунг» з СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку «ЛАЙФ»; жіночу сумку з паспортом громадянина України, ідентифікаційним кодом, пластикову картку «ПриватБанк» на ім'я потерпілої ОСОБА_2, які передані на збереження потерпілій ОСОБА_2 - залишити їй за належністю; фарфорову чашку, побутову сокиру, які зберігаються в камері збереження речових доказів Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області - повернути потерпілій ОСОБА_2; мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Нокіа» 1208, мобільний телефон марки «Verty» F510 двома СІМ картками операторів мобільного зв'язку «Лайф» та «Діджус», мобільний телефон марки «Нокіа» N 76-1, грошові кошти в сумі 20 та 200 грн., які зберігаються там же - конфіскувати; супровідний лист Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14.02.2011 року адресований на прізвище ОСОБА_3, ухвалу про відкриття провадження в справі від 14.02.2011 року, позовну заяву про розірвання шлюбу на двох аркушах від 24.01.2011 року з додатками на 3-х аркушах, а саме: копіями свідоцтв про народження ОСОБА_10 та ОСОБА_11, копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_12, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль марки «Деу-Есперо» номерні знаки НОМЕР_1, оригінал довіреності ВМР № 839035 від 15.04.2010 року виданого ОСОБА_13 на право керування та розпорядження транспортним засобом, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ 2170872, які зберігаються там же - зберігати при матеріалах кримінальної справи; три флеш-картки та одну відеокасету із відеозаписом розмов ОСОБА_3, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи - зберігати там же;

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб, учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк - з моменту вручення йому копії вироку.



с у д д і:


__________________ __________________ ______________________

(Макаренко І.В.) (Смоляр А.О.) (Піковський В.Ю.)




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація