АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2014 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю представника Дніпропетровської митниці Міндоходів - Романенко І.М., ОСОБА_2, представника ТОВ НВП «Променергетика» - Гаркунова Д.Ю., прокурора Шустової А.А., апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014 року у справі про порушення митних правил, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, керівника ТОВ НВП «Променергетика», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю складу правопорушення, -

встановив:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю складу правопорушення.

Відповідно протоколу про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, складеному відносно ОСОБА_2, 27 вересня 2013 року на підставі зовнішньоекономічного контракту, додаткової угоди до контракту, укладених та підписаних директором ТОВ НВП «Променергетика» - ОСОБА_2 з компанією «Semperflex Optimit s.r.o.» на митну територію України з Республіки Чехія на підставі товаросупровідних документів на адресу ТОВ НBП «Променергетика» було ввезено товар - «рукава промислові з вулканізованої незатверділої гуми, без фітингів армовані текстильним матеріалом в асортименті». Цей товар було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці Міндоходів та подано до митного оформлення в режимі імпорту за ВМД ІМ-40, при цьому в товаросупровідних документах на товар та вантажній митній декларації зазначено код класифікації товару 4009310000 (ставка ввізного мита 5 %). В подальшому в ході

Провадження № 33/774/303/14 Головуючий у першій інстанції: Маймур Ф.Ф.

Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Головуючий у другій інстанції: Сенченко І.М.

вирішення питання правильності класифікації товару Дніпропетровською митницею було винесено рішення про класифікацію та визначення коду товару, відповідно до якого частина зазначеного товару являє собою «рукава промислові з вулканізованої затверділої гуми, без фітингів, армовані текстильним матеріалом та металевим дротом», які класифікується за кодом 4009410000 (ставка ввізного мита 10 %).

Однак, місцевий суд дослідивши надані Дніпропетровською митницею матеріали справи відносно ОСОБА_2, за обставин зазначених в постанові суду, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України.

В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги Дніпропетровська митниця посилається на те, що місцевий суд при розгляді даної справи неповно з'ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню. При цьому митниця зазначає, що рішення про визначення коду товару прийняте відповідним уповноваженим підрозділом Дніпропетровської митниці, згідно вимог ст. 69 МК України є обов'язковим, а висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

В судовому засіданні представник Дніпропетровської митниці Романенко І.М. підтримала апеляційну скаргу, підтвердила доводи викладені в ній і просила апеляційний суд задовольнити подану апеляційну скаргу.

Прокурор в суді апеляційної інстанції також підтримала подану Дніпропетровською митницею апеляційну скаргу і просила її задовольнити.

ОСОБА_2 та представник ТОВ НВП «Променергетика» - Гаркунов Д.Ю. просили апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки, на їх переконання, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги митниці - безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що подана Дніпропетровською митницею скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги Дніпропетровської митниці про те, що суду першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що потягло за собою винесення необґрунтованої постанови, є безпідставними.

Апеляційним переглядом постанови суду першої інстанції встановлено, що суд першої інстанції згідно з вимогами ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс законну та обґрунтовану постанову про закриття провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за відсутністю складу правопорушення.

Згідно ч. 1 вимог ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом порядок переміщення товарів через митний кордон України, і за які МК передбачена відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його найменування.

За змістом цих статей самої подачі митному органу, як підстави для переміщення товарів через митний кордон, документів, що містять неправдиві дані, для висновку про наявність у цьому діянні складу порушення недостатньо. Відповідальність за порушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, настає в разі, якщо особа у такий спосіб намагається приховати товари від митного контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що декларування товару здійснював на підставі договору доручення між ТОВ НВП «Променергетика» та ТОВ «Улай» митний брокер ОСОБА_6.

З письмових пояснень останнього вбачається, що ним була подана вантажна митна декларація шляхом електронного декларування на вантаж. При цьому, зазначає, що розбіжності між даними зазначеними у ВМД та встановленими митницею виникли, у зв'язку з тим, що ВМД була складена на підставі товаросупровідних документів наданих йому представниками перевізників та підприємства отримувача вантажу /а.с. 40/.

Письмові пояснення ОСОБА_2 свідчать про те, що код товару згідно УКТ ЗЕД 4009310000 зі ставкою мита 5 %, був визначений компанією «Semperflex Optimit s.r.o.». При цьому даючи пояснення Дніпропетровській митниці ОСОБА_2 зазначив, що цей товар отримував і раніше і декларував його як «рукава промислові з вулканізованої незатверділої гуми, без фітингів армовані текстильним матеріалом в асортименті» /а.с. 75-76/.

Фактичних даних, які б спростовували вищенаведені пояснення про те, що митний брокер ОСОБА_6 або ОСОБА_2 усвідомлювали свої дії як протиправні, передбачали або повинні були і могли передбачити, що своїми діями порушують встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України або можливість такого порушення, бажали, свідомо допускали його чи легковажно розраховували на його відвернення, по даній справі не встановлено.

Разом з цим, в судовому засіданні апеляційного суду як митницею так і прокурором наявність умислу в діях ОСОБА_2 доведено не було.

Крім того, апеляційний суд вважає, що місцевий суд правильно та неупереджено взяв, в якості спростування викладеного в рішенні про визначення коду товару Дніпропетровської митниці від 02 жовтня 2013 року № КТ-110000003-0156-2013 /а.с. 34/, висновок експертного товарознавчого дослідження від 16 листопада 2013 року № 2453-13 /а.с. 116-119/, оскільки цей висновок на відміну від рішення митниці є вмотивованим та повним.

Даючи оцінку фактичним обставинам справи, апеляційний суд вважає, що недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви, а в конкретному випадку це рішення про визначення коду товару Дніпропетровської митниці, яке взяв митний орган в якості доказу винуватості ОСОБА_2 в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, так як це рішення не узгоджується з фактичними даними, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги митниці без задоволення, а постанови суду першої інстанції, без змін.

Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2014 року, винесену відносно ОСОБА_2, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області І.М. Сенченко