РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2007 р. | Справа № 2/351-4277 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації майдан Франка, 1, м. Збараж,Збаразького району, Тернопільської області,47300
до Тернопільського обласного центру зайнятості вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль,46000
про відшкодування майнових збитків в сумі 9916 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Боднар Р.А., довіреність № 01/2072-06 від 14.11.06 р.
Відповідача: Хориняк П.Д., доручення № ОЦ-08/368-08-8 від 13.11.06р.
Суть справи: Позивач просить стягнути 9916 грн. понесеної ним шкоди внаслідок руйнування і розкрадання огорожі та туалету, розташованих в м. Збаражі по вул.О.Коцюбинська1. Стверджує, що дані основні засоби є його власністю.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що у відповідності з рішеннями органів місцевого самоврядування на початку будівництва будівлі центру зайнятості він вклав кошти в сумі 12924 грн. в серпні місяці 2004р в обладнання туалетів школи взамін туалету надворі, який знаходився на відстані 6 метрів від будівництва і який підлягав знесенню у відповідності із санітарними вимогами. Огорожі його працівники не крали. Просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги, що:
1) У відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Отже, вимогами чинного законодавства передбачено, що тільки власник огорожі та вбиральні має право на відшкодування шкоди яку він поніс внаслідок крадіжки та псування належного йому майна.
2) Із наданих в суд документів, а саме:
- довідки відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації №01/2016-06 від 31.10.2006р. підписаної начальником відділу Є.В. Дятловою, підпис якої скріплений печаткою;
- ст. 5 "Матеріально-технічна база Статуту Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Збаразької міської ради";
- балансу "Основні засоби 103,104,105,106,108,112,114" Збаразької середньої школи №1;
Вбачається, що огорожа та вбиральня є власністю Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ст.№1 яка є юридичною особою публічного права і може володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй майном за своєю волею, як це передбачено ст. ст. 316,317,329 Цивільного кодексу України. Тільки школа має право вирішувати питання чи звертатися їй в суд з вимогою відшкодування їй шкоди.
3) Позов за №01/2015-06 від 31.10.2006р. пред'явлено відділом освіти Збаразької райдержадміністрації .
Отже, з позовом в суд звернулась юридична особа, яка не є власником огорожі та вбиральні і не має права на відшкодування шкоди, заподіяної не її майну..
Тому у суду немає підстав задовольняти позовні вимоги позивача.
4) Заперечення позивача не можуть бути прийняті до уваги, т.я. здіснення управління навчальними закладами, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, погодження проектів будівництва навчальних закладів, контроль за використанням капітальних вкладень та залучених коштів, як це передбачено Положенням про відділ освіти Збаразької райдержадміністрації не дає права відділу володіти, користуватися і розпоряджатися майном навчального закладу.
5) Із рішень Збаразької міської ради за №105 від 10.10.2002р., за №25 від 29.01.2003р., за №346 від 11.07.2003р., за №37 від 29.01.2003р. вбачається, що міська рада передала на баланс будинок, дозволила оформити право користування земельною ділянкою в м. Збаражі по вул. Кобилянської,1 , Збаразькому районному центру зайнятості.
Відтак, спірні вбиральня та огорожа були розташовані на землі (в межах землі) виділеної Збаразькому центру зайнятості, а не відповідачеві по справі.
Збаразький районний центр зайнятості є юридичною особою і тільки він може нести відповідальність за свої неправомірні дії. А не його вищестояща організація, яка (як стверджує позивач) і проводила відповідні дії по ремонту (реконструкції) будівлі.
При таких обставинах слід вважати, що відповідач по справі не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) третьої особи- (райцентру зайнятості).
6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на позивача.
7) Відповідно до ст. ст. 44, 47 –1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02 р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов’язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1) В позові позивачеві відмовити.
2) Видатки по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11 січня 2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва