ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            

                                                    УХВАЛА

                    

"12" липня 2006 р.

Справа № 01/83-38.

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія», с.Старосілля, Маневицького району

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос», м.Луцьк

про стягнення 47 301 грн.

                                                                                                    суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Вітюк І.Г. голова СВК «Мрія» (протокол зборів № 1 від 21.02.2006р.), Василюк І.М. – адвокат (дов. від 11.07.2006р.)

від відповідача: Лавренчук О.В. – юрисконсульт (дов. № 3 від 04.10.2005р.), Таргоній О.В. – юрисконсульт (дов. № 6 від 11.07.2006р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві  просить стягнути з відповідача 47301грн. заборгованості за передане на підставі договору від 05.11.2004р. жито гр. "А".

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали.

Представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на таке:

- 5.11.2004р. представником ТзОВ «Аргос» позивачу помилково було передано десять незаповнених бланків договорів на купівлю-продаж зерна, вже підписаних та скріплених печаткою ТзОВ "Аргос". Фактично, це були проекти майбутніх договорів, зміст яких мало погодити керівництво СВК "Мрія". Ряд істотних умов, зокрема: уповноважена особа контрагента, кількість поставки, ціна, місце поставки і передачі на відповідальне зберігання, дата остаточної передачі товару та термін дії договору погоджено і вписано у зазначені примірники взагалі не було.

СВК "Мрія" відповідного погодження з умовами проекту договору на ТзОВ "Аргос" не повернув.

Проте, 17.11.2004р. в офісне приміщення ТзОВ "Аргос" завітав представник позивача, заявивши про те, що умови договору кооперативом виконані, а тому ТзОВ "Аргос" зобов'язане оплатити поставку.

Оскільки на той час товариство мало намір придбавати жито, то керівництвом ТзОВ "Аргос" було надіслано представника для перевірки якості товару після повідомлення, що зерно поставлено на ВАТ "Ківерцівське ХПП". Виявилося, що поставлене СВК "Мрія" зерно є значно гіршої якості, аніж вказувалось у відповідних документах, що підтверджується заключенням про визначення числа падіння на доставлену пробу № 81 від 17.11.2004р., зробленим на замовлення представника ТзОВ "Аргос". Зважаючи на вищенаведене, а також на те, що договір укладено не було, ТзОВ "Аргос" відмовилось від товару і ніякої оплати за цю поставку не проводило.

До і після певного моменту поставки ТзОВ "Аргос" не було повідомлено про погодження з умовами договору СВК "Мрія" та й тим більше про майбутню поставку на якийсь визначений хлібоприймальний пункт, хоча п.1 ст.640 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Товариству оригінальний примірник проекту договору від 5 листопада 2004 року не повертався, він був переданий дирекції лише після 22 лютого 2005 року, що, відповідно до п.1 ст.645 цього ж Кодексу, автоматично звільняє ТзОВ "Аргос" від відповідних зобов'язань. Підтвердженням зазначеному факту може слугувати повна відсутність доказів його надіслання відповідачем (оскільки немає доказів повернення договору, підпису про його отримання, відсутньою також є і відповідна поштова квитанція).

До того ж, у відповідності з ч.3 п.6.1. договору сторони повинні були здійснити документальну передачу товару і таким чином узаконити перехід права власності від постачальника до покупця. За цим же положенням після документальної передачі товару ТзОВ «Аргос», як покупець, який прийняв товар, зобов'язувалось видати доручення СВК «Мрія», як постачальнику, який передав товар, для відповідної передачі предмету договору на відповідальне зберігання третій особі. Лише за умови документального оформлення передачі права власності на товар і видачі відповідного доручення постачальник - СВК «Мрія» мав би право здавати зерно від імені та на користь ТзОВ «Аргос». Таким чином, ТзОВ «Аргос» не може нести будь-якої відповідальності перед позивачем, оскільки воно не набуло права власності на зерно, що було предметом договору від 5.11.2004 року.

В додаткових запереченнях на позов, відповідач посилається на те, що договір з його сторони підписано не директором ТзОВ «Аргос» Поліщуком С.П., а Станішевським О.П. – заступником директора.

Враховуючи те, що згідно з п.3.1. договору від 15.11.2004р. сторони договору погодили, що жито має передаватись покупцем на ХПП с.Дерно, до участі у розгляді справи як відповідача слід залучити ВАТ «Ківерцівське ХПП».

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи слід відкласти.

Оскільки спір відповідно до ст.69 ГПК України має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, строк розгляду спору за клопотанням сторін продовжено.

Керуючись ст.24, ст.69, п. 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

          

у х в а л и в:

1. Строк розгляду спору  за клопотанням сторін продовжити.

2. Розгляд справи відкласти  на 26.07.2006р. на 16 год.

2. Зобов’язати позивача подати суду пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача.

3. Зобов’язати відповідача обґрунтувати доводи про неправомірність підписання договору  Станішевським О.П.;

3.1. Подати посадову інструкцію заступника директора на момент підписання договору від 15.11.2004р.;

3.2. Статутні документи ТзОВ «Аргос».

4. Залучити до участі у розгляді справи як відповідача ВАТ «Ківерцівський ХПП».

5. Позивачу надіслати ВАТ «Ківерцівське ХПП» копію позовної заяви. Докази надіслання подати суду.

6. Явка представника ВАТ «Ківерцівське ХПП» в судове засідання обов’язкова.

Суддя                                                                                                              І.О.Якушева