ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
27 березня 2014 рокусправа № 804/10909/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Корнієнка Р.А.,
за участю:
представника позивача Потуремець Т.І.,
представників відповідача Бойко О.В., Бурковської О.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі №804/10909/13-а за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в:
13 серпня 2013 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заміни позовних вимог від 24.09.2013 р., просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000191401 від 04.04.2013 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 126 452 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби №0000191401 від 04.05.2013 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 126 452,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 26.02.2013 р. по 19.03.2013 року посадовими особами СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку нарахування Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М.Макарова» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2012 року, за результатами якої складено Акт №213/14.2-14308368 від 22.03.2013 р..
За результатами перевірки посадові особи СДПІ дійшли наступних висновків:
1 за результатами перевірки заявлене бюджетне відшкодування «ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова» за грудень 2012 року у сумі 4102696 грн. залишається на дослідженні.
2 на порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.199.4 ст.199 п.201.4, 201.10. ст.201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) внаслідок завищення податкового кредиту за грудень 2012 року, підприємством «ВО ПМЗ ім.. О.М.Макарова» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на 3126452 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 3126452 грн.
3 на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст.102 р. ІІ Податкового кодексу України, підприємством «ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на суму 221312 грн.
4 на порушення п.46.5 ст.46 , п.201.10, п.201.15 ст. 201 та п.11 підрозділу ц розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а пп.14.05. п.15 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 та пп.11.3, 11.6 п.11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, підприємством «ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова» порушено порядок ведення податкового обліку в частині невірного заповнення реєстру отриманих податкових накладних та додатку 5 до декларації з ПДВ за листопад та грудень 2012 року, невірного заповнення в уточнюючих розрахунках до декларації з ПДВ за грудень 2012 року, показників, які уточнюються та уточнених показників, та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні 2012 року (по уточнюючому розрахунку наданому у грудні 2012 року до декларації за жовтень 2012 року) а грудні 2012 року.
Не погодившись з актом перевірки позивач подав на нього заперечення, після розгляду яких податковим органом залишено акт перевірки в силі, а заперечення без задоволення.
На підстав акту перевірки №213/14.2-14308368 від 22.03.2013 р.. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191401 від 04 квітня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі три мільйони п'ятдесят тисяч шістсот тридцять гривень.
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржував його в порядку адміністративного оскарження за наслідками якого оскаржуване рішення залишено без змін.
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000191401 від 04 квітня 2013 р. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно, з дотриманням строків встановлених ст.102 Податкового кодексу України, надано уточнюючі розрахунки, з урахуванням яких, формовано податковий кредит та отримано суму від'ємного значення суми податку на додану вартість. Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийнятим у порушення вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Спору між сторонами з приводу наявності господарських операції у періоді за грудень 2012 року не існує. Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом зазначено, що розрахунки за отримані товари/послуги були проведені своєчасно.
Підставою для коригування суми від'ємного значення, стало порушення позивачем, на думку податкового органу, строків, визначених ст. 102 Податкового кодексу України для самостійного визначення податкових зобов'язань за грудень 2012 року, шляхом подання до податкового органу уточнюючих розрахунків від 11.03.2013 року.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Перерахунок частки використання необоротних активів оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох чи трьох календарних років, що настають за роком в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію).
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, рахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) га користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У відповідності до абз. 1 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо в майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно ( у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку по податковій декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
У відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
У відповідності до акту перевірки порушення, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 126 452,00 грн., виникло внаслідок відображення в уточнюючих розрахунках в лютому2013 року до податкової декларації за грудень 2012 року сум податку на підставі ВМД №136138 від 24.12.2012 р., ВМД №135986 від 21.12.2012 р., ВМД №136572 від 27.12.2012 р.
В матеріалах справи міститься інформація, надана митним органом, що митне оформлення товару завершено та митні отримані позивачем 23.01.2013 р. та 13.02.2013 р..
Оскільки до отримання ВМД у ДП «ВО ПМЗ ім..О.М.Макарова» була відсутня визначена можливість віднесення сум податку до податкового кредиту, то відповідно з моменту отримання ВМД 23.01.2013 р. та 13.02.2013 р. позивач набув право на формування податкового кредиту за рахунок сум податку за наслідками господарських операцій.
Відповідно до приписів ст.199 Податкового кодексу України, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відображені в ВМД господарські операції мали місце в грудні 2012 року, а уточнюючі розрахунки позивачем до декларації за грудень 2012 року було подано в лютому 2013 року, отже порушення вимог ст. 102 та 199 Податкового кодексу з боку позивача при декларування податку за наслідками господарських операцій за грудень 2012 року - відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення МДПІ по роботі з великими платниками в м.Дніпропетровську ДПС №0000191401 від 04.05.2013 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 126 452,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, як таке, що порушує права та законні інтереси позивача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі №804/10909/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко