ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2014 року м. Київ справа № 800/21/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Юрченко В.П.,
Суддів: Єрьоміна А.В.,
Веденяпіна О.А.,
Масло І.В.,
Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Педана А.І.
за участю:
позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Зайченко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України) про скасування рішення ВККС України № 2906/дп-13 від 10 жовтня 2013 року, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення ВККС України № 2906/дп-13 від 10 жовтня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А. є неправомірним та суперечить вимогам Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), оскільки не містить обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи та про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Позивач просив визнати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2013 року №2906/дп-13 незаконним і скасувати його, та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка Олександра Анатолійовича.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки обставини, викладені в скарзі позивача до ВККС України, не можуть слугувати підставами дисциплінарної відповідальності судді, передбаченими статтею 83 Закону № 2453-VI та, що при розгляді скарги позивача Комісія діяла у межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допущено, його права та інтереси не порушені.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 листопада 2008 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, на 23 км автодороги Київ-Чернігів, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Рено Кенго» державний номер НОМЕР_1, здійснював розворот з крайнього правого ряду, при наявності смуги гальмування зліва та не надав перевагу в русі автомобілю «Фольксваген» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, який рухався в крайній лівій смузі, внаслідок чого допустив зіткнення із зазначеним автомобілем. За фактом події складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про порушення статті 124 КУпАП.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 9 серпня 2010 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 29 серпня 2011 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 закрито у зв'язку із відсутністю адміністративного правопорушення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 124 КУпАП закрито в зв'язку із закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з нереабілітуючих підстав.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року під головуванням судді Кияшка О.А. апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено, скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення.
26 квітня 2013 року до ВККС України надійшла скарга ОСОБА_4 (зареєстрована за № 8вк-3118/13), в якій заявник зазначав, що суддя Апеляційного суду м. Києва Кияшко О.А. підлягає звільненню.
Свою скаргу мотивував тим, що суддею Кияшком О.А. під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 не була дотримана вимога щодо забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду судових справ, в тому числі в постанові Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року зазначено недостовірні дані про виклик ОСОБА_4 в судове засідання, який фактично не викликався. Також в обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 суддя Кияшко О.А. поклав покази свідка ОСОБА_9, які згідно висновку комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 31 травня 2010 року були визнані з технічної точки зору неспроможними. Експерта ОСОБА_10 в судове засідання для дачі роз'яснень щодо висновків експертизи викликано не було, додаткова чи повторна експертиза під час апеляційного розгляду справи не проводилась.
В письмових поясненнях до ВККС України суддя Кияшко О.А. зазначає, що посилання у постанові суду від 15 січня 2013 року на те, що ОСОБА_4 викликався в судове засідання апеляційного суду, є технічною помилкою, зумовленою значним навантаженням в роботі у відповідний період. З огляду на те, що пояснення водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_7, в яких вони висловили своє бачення ДТП, містились в матеріалах справи, з метою найбільш об'єктивної перевірки обставин ДТП суддею було прийняте рішення про проведення в судовому засіданні допиту водія ОСОБА_9 як свідка, неупередженість якого не викликала сумніву. Інші докази у справі, в тому числі і пояснення ОСОБА_4Г, були досліджені шляхом вивчення в судовому засіданні апеляційного суду матеріалів справи та враховані при прийнятті постанови.
За результатами перевірки скарги ОСОБА_4 членом ВККС України
ОСОБА_11 був складений висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А.
10 жовтня 2013 року відповідачем було прийнято рішення № 2906/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_4 на дії судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка Олександра Анатолійовича.
У висновку та рішенні Комісія зазначила про можливу наявність обставин неналежного ставлення судді Кияшка О.А. до виконання своїх обов'язків, але дії судді не підпадають під підстави дисциплінарної відповідальності судді, передбачені статтею 83 Закону № 2453-VI. Враховуючи те, що надання оцінки судового рішення та процесуальним діям судді не входить до компетенції Комісії, вирішення питання щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не є доцільним, у зв'язку з чим Комісія дійшла висновку щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А.
Не погоджуючись із рішенням ВККС України, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а спірне рішення відповідача є законним з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді передбачені статтею 83 Закону № 2453-VI, відповідно до якої:
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований статтею 86 Закону № 2453-VI, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Повноваження ВККС України встановлені статтею 91 Закону № 2453-VI, згідно з пунктом 8 частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.
Відповідно до пункту 13.1.4. Регламенту дисциплінарне провадження передбачає:
1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
2) відкриття дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення.
При цьому перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС України (частина друга статті 86 Закону № 2453-VI), що за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд ВККС України (частина шоста статті 86 Закону № 2453-VI), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома статті 86 Закону № 2453-VI), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята статті 86 Закону № 2453-VI), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Комісії (частина перша статті 87 Закону № 2453-VI).
Як встановлено судом, позивач, скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може бути наслідком дисциплінарної відповідальності судді, звернувся до відповідача із заявою, повідомивши ВККС України про порушення суддею Апеляційного суду м. Києва Кияшком О.А. присяги судді.
За результатами перевірки викладених у заяві доводів, членом (секретарем) Комісії ОСОБА_11 було складено висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А. Вказаний висновок разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами був переданий на розгляд ВККС України, що відповідає приписам частин другої та шостої статті 86 Закону № 2453-VI.
ВККС України відмовила у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А. прийнявши 10 жовтня 2013 року відповідне рішення № 2906/дп-13 на підставі статей 83-86, 91, 97 Закону № 2453-VI.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем дотримано процедуру розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийнято рішення відповідно до Закону. Прийняття рішення на розсуд Комісії є виключною компетенцією цього органу, яка під час розгляду звернення, дотримуючись процедури та Регламенту, враховуючи всі обставини по суті порушеного питання, приходить до певного висновку.
Згідно з Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, - під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення Комісії ґрунтується на дискреційних повноваженнях Комісії, суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача та зобов'язати його прийняти інше рішення.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення від 10 жовтня 2013 року № 2906/дп-13 та зобов'язання відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Апеляційного суду м. Києва Кияшка О.А.
На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Судді: