ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" квітня 2014 р. м. Київ К/800/20997/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
судді - доповідача Мироненка О.В.
суддів - Сороки М.О.
Чумаченко Т.А.
провівши письмовий розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року апеляційні скарги позивача та відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухваливши нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити, посилаючись на наступне.
Судом встановлено, що у травні 2012 року позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2012 року (арк..с.5).
Відповідно до Акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати державної допомоги у травні 2012 року 60 особам на загальну суму витрат 49651,73 грн., з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 6845,64грн., у кількості 52 осіб.
Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку пенсій за травень 2012 року пенсіонерам в розмірі 42806,09 грн., що підтверджується таблицею розбіжностей та складається з таких виплат: основний розмір пенсії в сумі 504,90 грн. та 2,99 грн. витрат на її доставку; - державна адресна допомога в сумі 42233,20 грн. та 148,15 грн. витрат на її доставку; - щомісячна цільова грошова допомога в сумі 83.63 грн. та 0,48 грн. витрат на її доставку.
Суд, у своєму рішенні дійшов висновку проте, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, понесених витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та витрат на її доставку у розмірі 508,37 грн. є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів не може погодитися із таким висновком, оскільки він зроблений з порушенням вимог закону.
Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення ;до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 року № 265, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам. Особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надасться щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Частиною 3 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійною захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
До страхових виплат, передбачених цим Законом, адресна допомога та підвищення до пенсії не включаються.
Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги та виплату підвищення до пенсії, дає підстави вважати, що такі виплати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню. В задоволенні позову слід відмовити.
За правилами ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року скасувати.
Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в задоволенні позову.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді