12.01.07
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.7-99-18
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
11 січня 2007 року справа № 12/254/21
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин”
17510, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 199, ”А”
До відповідача: Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування” „Пожспецмаш”
17510, Чернігівська область, Прилуцький район, вул. Миру, 100а
про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів у сумі 45 818 грн. 48 коп.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
Від позивача: Михайленко С.М. –представник, довіреність № 11 від 03.01.2007 року, Стариковський Ю.М. - голова правління.
Від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про повернення відповідачем на рахунок позивача помилково перерахованих грошових коштів у сумі 45 818 грн. 48 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ним було помилково перераховано на розрахунковий рахунок № 26006055870200 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Київ, МФО 351005, код 33004117 Державного підприємства завод „Пожспецмаш” грошові кошти, що становлять загальну суму 45 818 грн. 48 коп., як плата за зажими та затвори, не перебуваючи в договірних відносинах з цим підприємством.
Сторони були своєчасно повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, документи, витребувані ухвалою суду від 21.12.2006 року суду не надав.
До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що дійсно відповідачем платіжними дорученнями № 1300 від 01.12.2006 року на суму 10198,68 грн. та № 1301 від 01.12.2006 року на суму 35619 грн. 80 коп. помилково було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача № 26006055870200 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Київ, МФО 351005, код 33004117 грошові кошти на загальну суму 45 818 грн. 48 коп. Відповідач, як неналежний отримувач платіжними дорученнями № 140 та № 141 від 04.12.2006 року доручив відділенню № 561 АКІБ „УкрСіббанк” повернути позивачу помилково зараховані на його рахунок кошти, а також направив листа № 546 від 04.12.2006 року про те, що не заперечує проти повернення позивачу помилково перерахованих коштів. Однак платіжні доручення № 140 та № 141 від 04.12.2006 року були повернуті банком без виконання згідно п. 10.7. „Інструкції про безготівкові розрахунки у національній валюті”.
Також відповідач надіслав суду лист, в якому проти позовних вимог не заперечує та просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.
Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги.
Не з’явлення повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його повноважного представника підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, участь повноважного представника в судовому засіданні є правом , а не обов”язком сторони.
Товариство позивача платіжними дорученнями № 1300 від 01.12.2006 року на суму 10198,68 грн. та № 1301 від 01.12.2006 року на суму 35619 грн. 80 коп. перерахувало на розрахунковий рахунок № 26006055870200 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Київ, МФО 351005, код 33004117 відповідача - Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування” „Пожспецмаш” грошові кошти на загальну суму 45 818 грн. 48 коп. В призначенні платежу вказано, що це плата за зажими та затвори згідно рахунку № 5\248 від 27.10.06р. та договору № 2\2С-05 від 22.02.2005р.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини ; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав суду доказів та не довів , виникнення між сторонами зобов”язань щодо поставки зажимів та затворів, згідно рахунку № 5\248 від 27.10.06р. та договору № 2\2С-05 від 22.02.2005р. Рахунок № 5\248 від 27.10.06р. та договір № 2\2С-05 від 22.02.2005р. позивач також не надав суду , посилаючись на їх відсутність.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у своїх листах підтвердив також відсутність між сторонами зобов”язань щодо поставки зажимів та затворів, згідно рахунку № 5\248 від 27.10.06р. та договору № 2\2С-05 від 22.02.2005р., та відповідно виникнення у позивача зобов”язань щодо їх оплати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами ну було укладено угоди, у відповідності до ст.ст. 179, 180, 181 Господарського кодексу України щодо поставки зажимів та затворів, та відповідно виникнення у позивача зобов”язань щодо їх оплати, а тому кошти в сумі 45818 грн 48 коп отримані відповідачем від позивача без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Заперечення відповідача є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки як вбачається із наданих відповідачем доказів , так, він дійсно вживав заходів щодо повернення коштів, але його платіжні доручення № 140 від 04.12.2006р. на суму 10198 грн 68 коп та № 141 від 04.12.06р. на суму 35619 грн 80 коп були повернуті банком без виконання на підставі п.10.7 гл.10 та у відповідності до ст. 2.15 гл.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України № 22 від 21.01.04р. Пунктом 10.7 зазначеної Інструкції передбачено, що якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.
Таким чином відповідач в добровільному порядку кошти позивачеві не повернув.
За таких обставин позовні вимоги позивача щодо стягнення 45 818 грн. 48 коп. помилково перерахованих відповідачу грошових коштів згідно платіжних доручень № 1300 від 01.12.2006 року на суму 10198,68 грн. та № 1301 від 01.12.2006 року на суму 35619 грн. 80 коп., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір виник з вини посадових осіб позивача , які безпідставно перерахували кошти відповідачеві , а тому суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 458 грн. 18 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування” „Пожспецмаш”17510, Чернігівська область, Прилуцький район, вул. Миру, 100а (рахунок № 26006055870200 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Київ, МФО 351005, код 33004117) на користь Відкритого акціонерного товариства “Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” 17510, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 199, ”А” (р/р 26003959094140 у ЧОФ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) 45 818 грн. 48 коп. помилково перерахованих грошових коштів.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М.Лавриненко