ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-1/020 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"21" грудня 2006 р. 10:50 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
при секретарі: Єрмолаєвій О.Ю.,
за участю представників:
Першого заступника прокурора міста Севастополя: Шульги А.М., Скубрій Л.В.,
представника Севастопольського міського управління юстиції – Саранчі Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського управління юстиції до Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” про примусовий розпуск (ліквідацію) Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ”,
в с т а н о в и в:
Перший заступник прокурора міста Севастополя (далі по тексту –Прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольського міського управління юстиції (далі по тексту –Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” про примусовий розпуск (ліквідацію) Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ”. Позов мотивовано тим, що відповідач при здійсненні своєї діяльності порушив обмеження, встановлені частиною першою статті 4 Закону України “Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 №2460-ХІІ, та продовжує протиправну діяльність після накладення стягнень, передбачених цим Законом, у зв’язку з чим та відповідно до статті 32 зазначеного Закону Севастопольське міське молодіжне громадське об’єднання “ПРОРИВ” (далі по тексту –Відповідач) підлягає примусовому розпуску (ліквідації).
У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, заявлені Прокурором, у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити.
Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки мета об’єднання визначена у пункті 2.1 Статуту Відповідача та повністю відповідає чинному законодавству України, а вина членів та керівника об’єднання у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України, в законному порядку не доведена та не встановлена обвинувальним вироком суду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Відповідачем в особі його органів і членів організований та проведений 19.01.2006 в районі Чонгарського перешийка (Джанкойський район, Автономна Республіка Крим) масовий захід з приводу незгоди з перебуванням Кримського півострову в межах держави Україна, з закликами зміни державного кордону шляхом приєднання Криму до Російської Федерації.
Зазначене підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків Селіванова Е.А., Пономаренко А.А., Гитало С.С., відеозаписом, письмовими поясненнями від 20.01.2006 Крецула В.В. /а.с.86 т.1/, Кузіна Є.Ю. /а.с. 87 т.1/, матеріалами перевірки Севастопольського міського управління юстиції. Останній є державним органом, на який відповідно до статті 25 Закону України „Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 №2460-XII (далі за текстом –Закон про об’єднання) та підпункту 27 пункту 4 Положення про головні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2000 року N36/5) покладений обов’язок здійснення контролю за додержанням місцевими громадськими організаціями положень своїх статутів.
За результатами перевірки до Відповідача застосовано стягнення, передбачене статтею 29 Закону про об’єднання –винесено письмове попередження №9-26/420 від 28.02.2006 /а.с.38 т.1/. Це письмове попередження не визнано незаконним та не скасовано, тому приймається судом у якості належного та допустимого доказу факту порушення частини третьої статті 9 Закону про об’єднання та пункту 1.1 Статуту Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ”, затвердженого Загальними зборами 07.08.2005, протокол №1 (далі за текстом –Статут об’єднання).
Судом встановлено, що Відповідачем після притягнення його до відповідальності, передбаченої законодавством про об’єднання громадян, здійснені дії щодо організації проведення 21.03.2006 мітингу за межами м. Севастополя, а саме, у м. Сімферополі, тобто, здійснення умисної дії в порушення вимог частини третьої статті 9 Закону про об’єднання та пункту 1.1 Статуту об’єднання. Зокрема, складовою частиною зазначених дій були організація та здійснення транспортування учасників мітингу 21.03.2006 автобусом з міста Севастополя у напрямку міста Сімферополя.
Зазначене підтверджено наданими суду доказами, в тому числі письмовими поясненнями від 06.04.2006 Дубровського О.В. /а.с.127-128 т.1/, який є засновником Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” та першим заступником голови з 18.01.2006 (протокол Загальних зборів №3 від 18.01.2006 /а.с.48 т.1/), змістом телеграми від 16.03.2006 /а.с. 126 т.1/, рапортом заступника начальника Бахчисарайського районного відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Шпури В.Л. від 21.03.2006 /а.с. 129 т.1/, показаннями свідків Шпури В.Л., Качаліна А.В.
Поряд з цим, судом з’ясовано, що станом на 21.03.2006 та на час прийняття постанови у цій справі Відповідач не легалізував в порядку частини п’ятої статті 14 Закону про об’єднання діяльність за межами м. Севастополя –адміністративно-територіальної одиниці, на території якої він діє відповідно до пункту 1.1 Статуту об’єднання.
Таким чином, судом встановлена доведеність систематичного порушення Відповідачем вимог частини третьої статті 9 Закону про об’єднання і пункту 1.1 Статуту об’єднання та продовження ним протиправної діяльності після накладення стягнення, передбаченого цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону про об’єднання у випадку продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених Законом України “Про об’єднання громадян”, об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) рішенням суду за поданням легалізуючого органу або прокурора.
Відповідно до статті 28 Закону про об’єднання примусовий розпуск (ліквідація) є стягненням, що може бути застосоване до об'єднання громадян за порушення чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України (Закон України №254/96-ВР від 28.06.1996), статтями 9, 19, 28, 32 Закону України “Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 №2460-XII, статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського управління юстиції до Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” про примусовий розпуск (ліквідацію) Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” задовольнити повністю.
2. Примусово розпустити (ліквідувати) Севастопольське міське молодіжне громадське об’єднання “ПРОРИВ” (зареєстроване Севастопольським міським управлінням юстиції 12.10.2005, свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян №696, юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, буд. 2/7, кв. 15).
3. Зобов’язати Севастопольське міське управління юстиції протягом п'ятнадцяти днів після набрання цією постановою суду законної сили повідомити у засобах масової інформації про примусовий розпуск (ліквідацію) Севастопольського міського молодіжного громадського об’єднання “ПРОРИВ” (зареєстроване Севастопольським міським управлінням юстиції 12.10.2005, свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян №696, юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, буд. 2/7, кв. 15).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис В.В. Алсуф`єв
Постанова складена в повному обсязі
та підписана 25.12.2006