АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №11кп/791/302/14 Головуючий в 1-й інстанції Клімченко М.І.

Категорія: ст.309 ч.2, 310 ч.2 КК України Доповідач - Вороненко Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року квітня місяця «24» дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Вороненко Т.В.

Суддів: Бугрименка В.Г., Черствої Є.О.

При секретарі - Фокіній Є.В.

З участю прокурора - Коломієць В.С.

Захисника-адвоката ОСОБА_1

Обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013230230000532 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника-адвоката ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Скадовськ Херсонської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово судимого, останній раз 29.05.2007 року Скадовським районним судом за ст.309 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та 06.08.2007 року Суворовським районним судом м.Херсона за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільнився 27.12.2010 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст. 310 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 4 роки позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з 08.06.2013 року по 20.11.2013 року.

Вирішено питання щодо витрат на проведення судових експертиз та долю речових доказів.

Запобіжного західу у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення ним злочинів при наступних обставинах:

Будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, судимість за який не погашено на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме за місцем свого проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, без мети збуту, зберігав медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - «ацетильований опій», масою в перерахунку на суху речовину 0,094 г., до 08.06.2013 року поки був виявлений та вилучений працівниками міліції

Крім того, ОСОБА_2 навесні 2013 року, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з метою власного вживання посіяв 74 кущі рослини роду коноплі, які в подальшому почав вирощувати та доглядати шляхом рихлення грунту, видалення бур'яну та їх поливу, які 08.06.2013 року під час проведення обшуку було виявлено та вилучено працівниками міліції.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник- адвокат ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду вважають його необґрунтованим так як, на їх думку злочин передбачений ч.2 ст.310 КК України обвинувачений не вчиняв, про вирощування на його ділянці рослин коноплі не знав. Вважають протокол обшуку недопустимим доказом, оскільки обшук проведений за матеріалами збуту наркотичних засобів, а не за даними можливого зберігання наркотичних засобів. Крім того, на думку апелянтів лише 9 кущів були зі слідами культивації, що позбавляє ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності. Зазначають, що при постановлені ухвали про виправлення описки судом порушено вимог ст.379 КПК України. Просять вирок змінити, виключити із вироку злочин передбачений ч.2 ст.310 КК України, покарання за ч.2 ст.309 КК України залишити у вигляді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України., та зняти арешт з грошових коштів вилучених у ОСОБА_2 під час обшуку 08.06.2013 року

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його захисника які просили їх апеляційні вимог задовольнити, вирок суду змінити та не позбавляти обвинуваченого волі, думку прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг вважав вирок суду обґрунтованим та законним;, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_2 у скоєні злочину передбаченого ст.309 ч.2 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст..309 ч.2, 310 ч.2 КК України за які його засуджено відповідає фактичним обставинам та підтверджуються дослідженими у суді доказами.

Так вина обвинуваченого у незаконному посіві та вирощуванні нарковмісних рослин підтверджується даними протоколу обшуку від 08.06.2013 року (т.1 а.с. 116-128), згідно з яким на території подвір'я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, виявлено 74 рослини коноплі зі слідами культивації, та плантацію з 90 рослин маку, які вилучено, запаковано і оклеєно контрольним талоном з підписами понятих та обвинуваченого. Зауважень та доповнень від обвинуваченого ОСОБА_2 не надходило.

Заяву апелянтів, що даний доказ є недопустимим слід вважати безпідставною, оскільки дану слідчу дію проведено після внесення в ЄДРСР відомостей про злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, а той факт, що до реєстру внесено дані за ст.307 ч.2 КК України, а в суді обвинувачення змінено на ч.2 ст.309 КК України, не може бути підставою для визнання вказаного доказу недопустимим. Сам протокол обшуку від 08.06.2013 року відповідає вимогам ст.ст. 86, 104 КПК України.

Дані протоколу обшуку підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 який пояснив, що 08 червня 2013 року він та ОСОБА_4 були запрошені працівниками міліції, в якості понятих для проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_2 В ході якого на подвір'ї обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1 було виявлено біля 60-70 кущів коноплі, які були политі та просапані.

Свідок ОСОБА_4 також підтвердив, що на початку літа 2013 року був в якості понятого при проведенні обшуку у ОСОБА_2, під час якого на городі знайшли кущі коноплі, їх вирвали та упакували про, що всі розписалися у документах.

Покази свідків узгоджуються між собою та підтверджуються заключенням рослинознавчої експертизи від 12 червня 2006 року(т.1 а.с.166-167) відповідно до якого на дослідження, без видимих пошкоджень, надійшов синтетичний мішок оклеєний контрольним талоном з підписами понятих і обвинуваченого ОСОБА_2, в якому містяться 74 кущі рослин роду конопель, які не відносяться до видів природного вирощування та отримані шляхом цілеспрямованого посіву насіння людиною, за якими в процесі їх росту та розвитку здійснювався догляд: рихлення почви, видалення буряну та полив. А також висновком фізико-хімічної експертизи від 19.06.2013 року (т.1 а.с. 171-173), з якого вбачається, що зазначені рослини коноплі, які вилучені у ОСОБА_2 є нарковмісними.

Такі дані спростовують твердження апеляційних скарг про те, що на земельній ділянці ОСОБА_2 зростало лише 9 кущів з слідами обробки, а інші були дикоростучими.

Доводи апелянтів, що вирощувалось лише 9 кущів коноплі крім вказаних доказів спростовується і даними протоколу обшуку від 08.06.2013 року відповідно до якого також вилучено 90 рослин маку які також були посіяні та культивовані людиною (т.1 а.с. 177-178).

Факт вилучення саме 74 кущів конопель підтверджується крім протоколу обшуку, даними описових частин експертних висновків, з яких вбачається, що на дослідження як 12 так і 19 червня 2013 року надішли належним чином запакованих 74 куща коноплі.

Ці та інші наведені у вироку суду першої інстанції докази, є належними, допустимими та достатніми для зробленого судом висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 310 ч.2 КК України.

Твердження в апеляційній скарзі обвинуваченого, що він не отримував обвинувальний акт, а тому не знав в чому його звинувачують, спростовуються матеріалами провадження відповідно до яких (т.1 а.с.6) ОСОБА_2 14.08.2010 року отримав копію обвинувального акту з реєстром матеріалів кримінального провадження, про що свідчить його підпис, а також йому в суді вручено новий обвинувальний акт на, що вказує його власноручна розписка.

Посилання апелянтів на недотримання судом вимог ст.379 КПК України при винесені ухвали якою уточнено, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 20 листопада 2013 року, залишено без змін колегія суддів не бере до уваги, оскільки це рішення не оскаржено у встановленому законом порядку і не впливає на законність ухваленого вироку.

Стосовно обраного виду та міра покарання ОСОБА_2, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно призначив покарання з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий в тому числі і за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, після відбуття покарання на шлях виправлення не став та скоїв нові злочини один з яких є тяжким, характеризується посередньо як особа схильна до вживання наркотичних засобів, а тому призначене покарання з реальним його відбуванням відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для застосування ст.75 КК України колегія не вбачає.

Вивченням матеріалів кримінального провадження не встановлено таких порушень кримінального процесуального кодексу, під час його розгляду у суді, які б тягли скасування чи зміну вироку.

Що стосується прохання апелянтів про зняття арешту з грошових коштів то дане питання може бути вирішено відповідно до ст.ст. 534 ч.4, 539 КПК України судом першої інстанції.

Керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника-адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: