АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
_______________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я.
при секретарі Коток К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Дочірнє підприємство «Будінвестсервіс»
про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою, визнання недійсною та скасування реєстрації,
встановила:
у травні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідача такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, визнати недійсною та скасувати її реєстрацію за вказаною адресою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 4 квітня 2012р. дізнався про те, що у квартирі зареєстрована відповідач, хоча він згоди на її реєстрацію не надавав.
Позивач стверджував, що відповідач у квартирі не проживає більше шести місяців, витрат по її утриманню не несе, тому втратила право на користування нею.
Заочним рішенням суду від 2 грудня 2013р. у позові відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на неповно встановлені судом обставини справи та надання неналежної оцінки наданим суду доказам, та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.120-123), у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані сторони.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/3529/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
- 2 -
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не зазначив, з якого часу відповідач не проживає у квартирі без поважних причин.
Посилання апелянта на акт від 21 вересня 2012р., складений працівниками ТОВ «Київжитлосвіт», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з даного акту вбачається, що двері спірної квартири їм не відчинили, а сусіди відмовилися підтвердити не проживання відповідача у квартирі (с.с.89).
У акті від 28 листопада 2012р. працівниками ТОВ «Київжитлосервіс» було зафіксовано, що відповідач на час перевірки знаходилася у квартирі, хоча з її слів записано, що вона у квартирі не проживає близько трьох місяців (с.с.48).
Проте, даним актом не зафіксовані причини, з яких відповідач не проживає у квартирі.
З наданих суду першої інстанції документів встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2012р. було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири (с.с.61).
При цьому, у рішення суду було зазначено, що відповідач має право на користування квартирою, так як в ній зареєстрована, і судом не було встановлено, що вона поселилася у квартиру самоправно.
Доводи апелянта, що відповідач не була включена в ордер на поселення у спірну квартиру, а також у подальшому не було внесено відповідних змін до ордеру, а вселення у квартиру можливе тільки на підставі ордеру, є надуманими.
З наданої суду копії ордеру на вселення у квартиру АДРЕСА_1, вбачається, що він виданий ОСОБА_5 25 січня 1986р. (с.с.5).
Згідно довідки по формі № 3, яка видана ТОВ «Київжитлосвіт» 17 вересня 2013р., встановлено, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1, і зареєстрована у спірній квартирі 29 липня 2005р. (с.с.46).
За таких обставин, відповідач не могла бути вписана у ордер, який був виданий у 1986р., а внесення змін до ордеру при поселенні у квартиру членів сім'ї наймача, не передбачено нормами чинного законодавства.
Відповідно до ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
При розгляді даного спору у суді першої інстанції, позивачем не було надано доказів, що відповідач поселилася у спірну квартиру і була в ній зареєстрована з порушенням вимог ст. 65 ЖК УРСР, тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною та скасування реєстрації відповідача у спірній квартирі.
Крім того, зазначені позовні вимоги є взаємовиключними з позовними вимогами про визнання відповідача такою, що втратила право на користування квартирою, оскільки особа, яка вселилася до наймача без його згоди, не набуває права на користування квартирою, отже, не може втратити цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У підтвердження своїх посилань, що відповідач не проживає у спірній квартирі більше ніж шість місяців без поважних причин, позивачем було надано два акти, складені працівниками ТОВ «Київжитлосвіт» 28 листопада 2012р. та 20 квітня 2013р. (с.с. 20, 48). Інших доказів суду надано не було.
Проте, зазначені акти не містять часу, коли вони були складені, а також проміжку, протягом якого здійснювалися перевірки, а також причини, з яких відповідач відсутня у квартирі.
- 3 -
При цьому, з акту від 6 березня 2013р., копія якого приєднана до апеляційної скарги, вбачається, що у квартирі є окрема кімната, якою зі слів позивача користується відповідач, у якій розташовані її меблі (с.с.88)
Одночасно, з рішення суду від 11 липня 2012р. вбачається, що позивач заперечує проти проживання відповідача у квартирі та чинить їй перешкоди у цьому.
Дані обставини були підтверджені у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_6
Крім того, за згодою відповідача, розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 26 грудня 2011р. був змінений договір найму на квартиру на позивача (с.с.81), що свідчить про обізнаність позивача про реєстрацію відповідача у спірній квартирі та визнання за нею права на користування квартирою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що акти, складені працівниками ТОВ «Київжитлосервіс» є недостатніми доказами у підтвердження позовних вимог та твердження про те, що відповідач не проживає у квартирі без поважних причин більше ніж шість місяців.
Доводи апелянта про те, що відповідач не несе витрат по утриманню спірної квартири, не можуть бути підставою для визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою, так як це не передбачено нормами чинного законодавства.
Крім того, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідним позовом з приводу відшкодування сум, які ним були оплачені за відповідача.
Судом повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: