АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Сп. № 22-ц/3954/2014 Головуючий в 1 ін.: Шклянка М.П.
Доповідач - Слободянюк С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.,
при секретарі - Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року позивач Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «ВТБ Банк» (далі БАНК) звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і просив суд стягнути солідарно з відповідачів загальну суму заборгованості за кредитним договором № 623/0081-0000008 від 06 червня 2008 року у розмірі 2 068 262,29 грн. з урахуванням 0,1% пені за порушення зобов*язань щодо повернення кредиту та 3% річних ; стягнути судовий збір в сумі 3441,00 грн.; здійснити перерахунок стягнутих коштів на розрахунковий рахунок БАНКу.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року позов задоволено частково (а.с.150-152).
Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь БАНКу заборгованість в розмірі 2 066 459,83 грн. за кредитним договором № 623/0081-0000008 від 06 червня 2008 року;
Стягнуто з відповідачів в рівних частках з кожного по 1720,50 грн. судового збору.
В решті позовних вимогам відмовлено.
У липні 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до БАНКу про визнання недійсним кредитного договору № 623/0081-0000008 від 06 червня 2008 року (а.с.112-116).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року зустрічний позов залишено без розгляду у зв*язку з повторною неявкою в судове засідання позивача за зустрічним позовом. (а.с.147).
На рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Справу розглянуто без участі відповідачки ОСОБА_3, яка належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове зворотне відправлення від 28 березня 2014 року.
Представник ОСОБА_2- ОСОБА_5 (довіреність від 24 січня 2013 року а.с.183) підтримав апеляційну скаргу; представник БАНКу - скаргу не визнав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 623/0081-0000008, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 258 900,00 доларів США, строком до 06 серпня 2028 року зі сплатою 13,69% річних за користування кредитним коштами (а.с. 9-17).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено 06 червня 2008 року договір поруки № 623/0081-0000008 -п01, відповідно до якого остання зобов*язувалась перед кредитором відповідати по зобов*язаннях ОСОБА_2 за кредитним договором ( а.с.25-28).
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: видав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти на суму 258 900,00 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки № 540 від 06 червня 2008 року (а.с.29.31).
В свою чергу, ОСОБА_2 зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до графіку погашення кредиту та сплати процентів, що є додатком до кредитного договору (ас.18-23).
Пункт 10.1 кредитного договору передбачає, що у разі прострочення позичальником зобов*язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування, позичальник зобов8язаний сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,1 % від суми прострочених зобов*язань за кожний день прострочення.
Заборгованість за кредитним договором за період з 21 лютого 2012 року по 19 березня 2013 року складається: з 1955448,44 грн.(поточна, прострочена заборгованість) заборгованості за кредитом з урахуванням пені 5404,94 грн., 3% річних - 450,41 грн.; борг за процентами за користування кредитними коштами - 112 813 грн. (поточна, прострочена заборгованість) з урахуванням пені 22 088,77 грн., 3% річних - 1840,73 грн. (а.с.5-8).
20 березня 2013 року відповідачам листами № 308/101-2 направлено вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.32-36).
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Матеріали справи містять заяву на видачу готівки № 540 від 06 червня 2008 року, відповідно до якої отримувачем кредитних коштів в сумі 258 900,00 доларів США є ОСОБА_2 Заява мітить підпис останнього, номер паспорта, паспортні дані, які зазначено і в кредитному договорі, і відповідають копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 (а.с.29,37,38).
Доводи апеляційної скарги стосовного того, що кредитні кошти не отримувались спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи скарги стосовно того, що на час видачі кредитних коштів в іноземній валюті позивач не був фінансовою установою; на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачу не було надано повної інформації про особу кредитодавця не приймаються до уваги.
Ці питання апелянтом ставились у зустрічній позовній заяві щодо визнання недійсним кредитний договір, однак в судові засідання відповідач не з*являвся,поданий зустрічний позов не підтримав, ухвалою суд першої інстанції зустрічний позов залишив без розгляду.
Недійсним спірний кредитний договір в установленому порядку не визнано.
Представником апелянта в суді апеляційної інстанції надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно юридичної особи ЗАТ «Внєшторбанк Україна», дата формування витягу - 04 лютого 2014 року. Даний витяг не був предметом розгляду в суді першої інстанції. Поважність причин неподання даного витягу суду першої інстанції не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, без змін. Доводи апеляційної скарги правильність висновку суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст..ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: