АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/796/2452/14 Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М.
Доповідач: Волошина В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Орленко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року та додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що приблизно о 19 годині 45 хвилин 16.11.2012 в районі електроопори № 68 на Новій Кільцевій дорозі в автомобіль, яким він керував, врізався автомобіль марки «Фольксваген транспортер», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілям було спричинено механічні пошкодження. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2012 у справа № 2605/19512/12 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні вказаної ДТП. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного спеціалістами ТОВ «Експертно - асистуючи компанія «Легіон» пошкодження автомобіля, яким він керував, спричинені вищезазначеною ДТП детально описані та зроблено відповідну оцінку шкоди, спричиненої йому. Цивільна відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП, як власника транспортного засобу, у встановленому порядку застрахована в ПАТ «НФСК «Добробут», а тому він звернувся до ПАТ «НФСК «Добробут» із повідомленням про настання страхового випадку та документами, необхідними для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. На даний момент, вищезазначена шкода йому не відшкодована зі сторони ОСОБА_3, ні зі сторони ПАТ «НФСК «Добробут». У зв'язку з вищевикладеним він був змушений звернутись з позовом до суду та просив стягнути солідарно з відповідачів 44 496 гривень 66 копійок матеріальної шкоди, а саме:
• 14 094 гривень 66 копійок - втрати товарної вартості автомобіля Mitshubihi Outlander 2012 року пуску, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно звіту про експертну оцінку та 29 952 гривні - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, а також моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень та судові витрати. Вказує, що відповідно до договору купівлі - продажу від 15.11.2012 власником транспортного засобу - автомобіля марки Mitshubihi Outlander 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є його мати ОСОБА_5, а він, відповідно до свідоцтва про реєстрацію, має право керування вказаним автомобілем.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства 1ФСК «Добробут», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року доповнено рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року, наступним абзацом такого змісту:
«Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовної вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції від 02 грудня 2012 року та додатковим рішенням від 06 грудня 2013 року позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення від 02 грудня 2013 року та додаткового рішення суду першої інстанції від 06 грудня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким його позов задовольнити повністю, мотивуючи тим, що рішення суду суперечать обставинам та матеріалам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що автомобіль, належний на праві власності його матері - ОСОБА_5 - наданий йому у постійне користування. Підтвердженням цього є зокрема, свідоцтв0 про реєстрацію транспортного засобу з відміткою про те, що він має право керувати цим автомобілем. Станом на момент ДТП за кермом цього автомобіля знаходився він, а тому моральну шкоду в момент ДТП та після неї порушення нормального ритму життя, переживання з приводу пошкодження автомобіля завдано саме йому.Що ж стосується матеріальних збитків, то витрати на ремонт автомобіля оплачував саме він за рахунок власних коштів. До матеріалів справи додано відповідні докази цього твердження. Таким чином, діями відповідача ОСОБА_3 матеріальна шкода завдана йому і саме його права порушено.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ОСОБА_7 - заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач ПАТ «НФСК «Добробут» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.11.2012 о 19 годині 45 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Фольксваген Транспортер» державний номерний знак НОМЕР_2, по Новій Кільцевій дорозі не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitshubihi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою про ДТП (а.с.6-7).
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2012 справа № 2605\19512\12 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні вказаної ДТП (а.с.8).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген Транспортер» державний номерний знак НОМЕР_2 -ОСОБА_3зареєстрована в ПАТ «НФСК «Добробут» (а.с. 56-61, 65).
Таким чином, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити потерпілому, грошову суму (страхову виплату) - стаття 979 ЦК України, стаття 16 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-ІV ( далі - Закон).
Учасники дорожньо-транспортної пригоди 20 листопада 2012 року повідомили страхову компанію ПАТ «НФСК «Добробут» про настання страхового випадку (а.с. 9, 61).
Доказів відшкодування страховиком збитків або відмови у здійсненні страхової виплати матеріали справи не містять.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що шкода в даній ДТП завдана саме власнику транспортного засобу - ОСОБА_5, а тому ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.
Так, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 4 від 01 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання,оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 15.11.2012 власником транспортного засобу - автомобіля марки Mitshubihi Outlander 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.39), а її син ОСОБА_2 - позивач по справі, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 має право керування вказаним автомобілем (а.с.5).
Отже, виходячи із аналізу зазначених норм права, у позивача ОСОБА_2 є речове право на пред'явлення позову про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, навіть не будучи власником автомобіля, проте ОСОБА_2 має довести, що саме йому завдано шкоду і він поніс витрати на ремонт автомобіля.
Як вбачається з матеріалів справи, що 18 грудня 2012 року власник транспортного засобу - автомобіля марки Mitshubihi Outlander 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 подала до ПАТ «НФСК «Добробут» заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 11).
Також ОСОБА_5 звернулася до ТОВ «Експертно - асистуючої компанії «Легіон» для визначення вартості матеріального збитку спричинений автомобілю Mitshubihi Outlander 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 64 759 гривень 23 копійки, з яких втрата товарної вартості складає 14 094 гривні 66 копійок (а.с. 12-21). ОСОБА_5 здійснено оплату вартості послуг за виконання звіту про експертну оцінку у розмірі 450,00 грн.(а.с.48).
Нарядом замовленням № 122 від 11.06.2013(а.с.45), актом виконаних робіт №122 (а.с.46), видатковою накладною № 0000359 від 28.05.2013 (а.с.47) підтверджується оплата власником автомобіля ОСОБА_5 вартості ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля на загальну суму 29 952 гривень.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що саме ОСОБА_5, як власнику майна (автомобіля), завдано майнову шкоду і нею здійсненні витрати, необхідні для відновлення пошкодженого автомобіля. Власник майна - ОСОБА_5 до участі у справі залучена не була, а ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що моральну шкоду завдано саме йому не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки покладаючи на відповідачів відповідальність щодо відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтував свої вимоги саме пошкодженням майна, яке належить його матері, що у відповідності до положень статті 23 ЦК України виключає право позивача на відшкодування моральної шкоди у визначений ним спосіб.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що витрати на ремонт автомобіля оплачував саме він за рахунок власних коштів спростовується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. А надана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 письмова відповідь на запит адвоката щодо оплати позивачем ОСОБА_2 вартості автозапчастин на суму 19 874,00 грн. є недопустимим доказом на підтвердження факту придбання запчастин (а.с. 74). При цьому перелік використаних деталей та їх вартість належить до предмета доказування у справі та враховується у сукупності з виконаною роботою, необхідною для виправлення пошкодженого майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року та додаткове рішення від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: