Справа № 161/16549/13-ц

Провадження № 2/161/85/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Олексюка А.В.

при секретарі: Загородньої О.А.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 21.01.1989 року по 14.09.2010 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі.

За час спільного подружнього життя сторони за спільні кошти придбали приміщення № 298 загальною площею 22,4 кв.м. в торгівельному комплексі /літер А-2/, яке розташоване по АДРЕСА_2, право приватної власності на яке зареєстроване за відповідачем; торговий павільйон, який розташований на території ринку «Завокзальний» в м. Луцьку; торгівельний павільйон НОМЕР_2 який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області; автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1

Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 залишив собі в користування приміщення № 298 загальною площею 22,4 кв.м. в торгівельному комплексі /літер А-2/, яке розташоване по АДРЕСА_2; торговий павільйон, який розташований на території ринку «Завокзальний» в м. Луцьку та автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1. В користуванні позивача залишився торгівельний павільйон НОМЕР_2 який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області. Проте такі умови поділу між сторонами не узгоджувались.

Позивач вважає, що вищевказане майно є спільною сумісною власністю, а тому просить суд провести поділ майна подружжя, визнавши за нею право власності на ? частину приміщення № 298 загальною площею 22,4 кв.м. в торгівельному комплексі /літер А-2/, яке розташоване по АДРЕСА_2; торгівельний павільйон НОМЕР_2 який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області та стягнути з відповідача в її користь компенсацію за ? частину вартості автомобіля марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 35410,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідачів в її користь понесені судові витрати по справі.

22.11.2013 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за час спільного проживання сторони за спільні кошти придбали автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_1, кухонний гарнітур МДФ польського виробництва, з фасадами з алюмінієвими вставками; витяжка кухонна «Ariston»; комплект вбудованої кухонної техніки (духова шафа та плита) фірми «Аміка» виробництва Польщі; комп'ютер фірми «Бенк» з монітором 17 дюймів; телевізор «Sony Bravo» LCD; м'яка шкіряна частина (диван - трійка, диван - двійка та крісло) польського виробництва, пральна машина «Wirpool», холодильник «Ariston», мікрохвильова піч; ліжко двохспальне дерев'яне; матрац українського виробництва; телевізор «Грюндік».

ОСОБА_3 просить суд визнати за ним право власності на автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Крім того, ОСОБА_3 просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі кухонний гарнітур МДФ польського виробництва, з фасадами з алюмінієвими вставками; витяжка кухонна «Ariston»; комплект вбудованої кухонної техніки (духова шафа та плита) фірми «Аміка» виробництва Польщі; комп'ютер фірми «Бенк» з монітором 17 дюймів; телевізор «Sony Bravo» LCD; м'яка шкіряна частина (диван - трійка, диван - двійка та крісло) польського виробництва, пральна машина «Wirpool», холодильник «Ariston», мікрохвильова піч; ліжко двохспальне дерев'яне; матрац українського виробництва; телевізор «Грюндік» та стягнути з ОСОБА_1 в його користь компенсацію ? частини вартості вказаного майна.

Ухвалою суду від 16.12.2013 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 уточнив та збільшив позовні вимоги, просив суд визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, право особистої власності на автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 70820,00 грн. ОСОБА_1 компенсувати вартість ? частини вказаного автомобіля.

Крім того, ОСОБА_3 просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя майно: кухонний гарнітур МДФ польського виробництва, з фасадами з алюмінієвими вставками; витяжка кухонна «Ariston»; комплект вбудованої кухонної техніки (духова шафа та плита) фірми «Аміка» виробництва Польщі; комп'ютер фірми «Бенк» з монітором 17 дюймів; телевізор «Sony Bravo» LCD; м'яка шкіряна частина (диван - трійка, диван - двійка та крісло) польського виробництва, пральна машина «Wirpool», холодильник «Ariston», мікрохвильова піч; ліжко двохспальне дерев'яне; матрац українського виробництва; телевізор «Грюндік», вартість якого складає 14100,00 грн. та виділити зазначене майно ОСОБА_1 Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 компенсацію ? частки даного майна в розмірі 7050,00 грн.

Разом з тим, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_1 в його користь суму в розмірі 40972,00 грн. - ? частину боргу по виконавчому листі № 2-1428/09 виданого 08.09.2009 року та суму в розмірі 72384,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою суду від 02.04.2014 року позов в частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 суму в розмірі 40972,00 грн. - ? частину боргу по виконавчому листі № 2-1428/09 виданого 08.09.2009 року залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали з підстав в ній зазначених. Просили суд позов задовольнити. Зустрічний позов позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов визнали частково в частині поділу автомобіля та виплати компенсації, в решті вимог просили відмовити. Зустрічний позов підтримали, просили суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають до часткового задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 21.01.1989 року до 14.09.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 14.09.2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. (а.с. 7, 8)

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу ).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

13.10.2003 року між ПФ «Скорпіон сервіс» та підприємцем ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору № 148 від 28.11.2003 року про пайову участь у будівництві (капітальні інвестиції) від 13.10.2003 року (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про право власності від 12.01.2005 року власником приміщення № 298 загальною площею 22,4 кв.м. в торговому комплексі /літер А-2/, який розташований по АДРЕСА_2 являється ОСОБА_3 (а.с. 9).

03.07.2008 року між підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_3 укладено трудову угоду, згідно якої виконавець виконує монтаж торгівельного павільйону із свого матеріалу «під ключ», а замовник приймає та оплачує роботу по цінам домовленості (а.с. 76).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 10 від 03.07.2008 року ОСОБА_3 сплатив за зборку конструкції торгівельного павільйону суму в розмірі 20000,00 грн. (а.с. 79).

З договорів на надання послуг та використання торгового місця НОМЕР_2 яке розташоване на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області від 01.08.2008 року, від 04.01.2011 року та від 01.04.2011 року, які укладені між МПП «Ринок» та ОСОБА_3 вбачається, що останньому надано на території ринку торгове місце НОМЕР_2 для організації та проведення торгівельної діяльності (а.с. 74, 75, 77, 78).

Крім того, за час перебування у шлюбі сторони придбали автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1. З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.11.2008 року вбачається, що право власності на даний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. )

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

З ч. 1 ст. 70 СК України вбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

01.08.20108 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за час шлюбу з ОСОБА_3, не будучи фізичною особою підприємцем, спільно з ОСОБА_3 здійснювала підприємницьку діяльність.

З 12.07.2011 року ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність в торговому павільйоні НОМЕР_2, який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги матеріального права, інтереси сторін, встановлений порядок користування майном, а також, вклад кожного з подружжя, суд приходить до висновку, що спільно нажите майно подружжя підлягає поділу між ними таким чином: слід визнати за ОСОБА_1 право власності на торговий павільйон НОМЕР_2, який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області. Крім того, стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 35410,00 грн. грошової компенсації за ? частки вартості автомобіля марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1.

Разом з тим, враховуючи вклад кожного з подружжя та той факт, що приміщення № 298 загальною площею 22,4 кв.м. в торгівельному комплексі /літер А-2/, яке розташоване по АДРЕСА_2 придбане ОСОБА_3 та частково за кошти його брата ОСОБА_10, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, та що не заперечила ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання за нею права власності на ? частину даного приміщення до задоволення не підлягає.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про можливе порушення свого права ОСОБА_3 дізнався після отримання копії позовної заяви ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Отже, заяву позивача щодо застосування судом строку позовної давності до зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, суд не приймає до уваги за безпідставністю, оскільки ОСОБА_3 не пропущено строку позовної давності.

Крім того, судом встановлено, що за час спільного подружнього життя сторони придбали квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 05.09.2002 року власником спірної квартири є ОСОБА_1 (а.с. 88).

Таким чином, дана квартира на підставі п. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, сторонам належить кожному по ? частині квартири АДРЕСА_1. Тому, слід визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 як частку в спільній сумісній власності. Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 70820,00 грн., компенсувавши ОСОБА_1 ? частки вартості автомобіля марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі - 35410,00 грн.

Крім того, слід визнати спільною сумісною власністю подружжя майно: кухонний гарнітур МДФ польського виробництва, з фасадами з алюмінієвими вставками; витяжка кухонна «Ariston»; комплект вбудованої кухонної техніки (духова шафа та плита) фірми «Аміка» виробництва Польщі; комп'ютер фірми «Бенк» з монітором 17 дюймів; телевізор «Sony Bravo» LCD; м'яка шкіряна частина (диван - трійка, диван - двійка та крісло) польського виробництва, пральна машина «Wirpool», холодильник «Ariston», мікрохвильова піч; ліжко двохспальне дерев'яне; матрац українського виробництва; телевізор «Грюндік», вартість якого складає 14100 грн. та виділити зазначене майно ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 компенсацію ? частки даного майна в розмірі 7050,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Тому не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 в його користь суми в розмірі 72384,00 грн. безпідставно отриманих коштів, оскільки всупереч ст. 60 ЦПК України ОСОБА_3 в судовому засіданні не довів та не підтвердив жодними належними та допустимими доказами ту обставину, що дані кошти ОСОБА_1 отримала безпідставно в якості компенсації вартості ? частини автомобіля марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що сторони після розірвання шлюбу близько 6 місяців проживали в одній квартирі та надалі спільно займались підприємницькою діяльністю.

Згідно із ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 210, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 60, 68, 69, 70 СК України, ст.ст. 336 365 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на торговий павільйон НОМЕР_2, який розташований на території МПП «Ринок» в м. Кузнецовську Рівненської області.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 35410 (тридцять п'ять тисяч чотириста десять) гривень грошової компенсації за ? частки вартості автомобіля марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень 10 копійок понесених витрат по оплаті судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 як частку в спільній сумісній власності.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки Chrysler, 2001 року випуску, моделі Grand Voyager, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 70820 (сімдесят тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя майно: кухонний гарнітур МДФ польського виробництва, з фасадами з алюмінієвими вставками; витяжка кухонна «Ariston»; комплект вбудованої кухонної техніки (духова шафа та плита) фірми «Аміка» виробництва Польщі; комп'ютер фірми «Бенк» з монітором 17 дюймів; телевізор «Sony Bravo» LCD; м'яка шкіряна частина (диван - трійка, диван - двійка та крісло) польського виробництва, пральна машина «Wirpool», холодильник «Ariston», мікрохвильова піч; ліжко двохспальне дерев'яне; матрац українського виробництва; телевізор «Грюндік», вартість якого складає 14100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень та виділити зазначене майно ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 компенсацію ? частки даного майна в розмірі 7050 (сім тисяч п'ятдесят) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 суму в розмірі - понесених витрат по оплаті судового збору в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк