У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кожух О.А., при секретарі Голінко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 3 березня 2014 року по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» (далі: Товариство) звернулося в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27.12.2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі: Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 937.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 17801 доларів США, а позичальник зобов'язався сплатити 9,5% річних та повернути кредит до 26.12.2013 року.

Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконував в результаті чого у нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 28.02.2013 року становить 76640,64 грн., в тому числі: 67263,73 грн. (8415,33 $) - заборгованість за кредитом; 9376,91 грн. (1173,14 $) - заборгованість за відсотками.

17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір відступлення прав вимоги, зокрема щодо кредитного договору ОСОБА_3

Посилаючись на дані обставини, Товариство просило стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 76640,64 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03.03.2014 року позов Товариства задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову Товариства.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що суд зобов'язаний був відмовити Товариству у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши апелянта та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі: Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 937.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 17801 доларів США, а позичальник зобов'язався сплатити Банку 9,5% річних та повернути кредит до 26.12.2013 року.

Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконував в результаті чого у нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 28.02.2013 року становить 76640,64 грн., в тому числі: 67263,73 грн. (8415,33 $) - заборгованість за кредитом; 9376,91 грн. (1173,14 $) - заборгованість за відсотками.

17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір відступлення прав вимоги, зокрема щодо кредитного договору ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову Товариства є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Зокрема, колегія суддів не може взяти до уваги доводи апелянта про наявність підстав для відмови Товариству у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 таку заяву до суду першої інстанції не подавала.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то клопотання відповідача про застосування позовної давності не може бути задоволеним судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рахівського районного суду від 3 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: