Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2014 року Справа № 805/790/13-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С.,
за участю секретаря судового засідання Пидоненка Д.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Ращупкіної І.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 06 березня 2013 року по адміністративній справі № 805/790/13-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центру зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі № 805/790/13-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецького обласного центра зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд зазначеної вище постанови суду за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину позивач послалася на рішення Конституційного Суду України від 26.11.2013 № 11-рп/2013 за висновками якого частину 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".
Водночас, в основу судового рішення, яке переглядається, було покладено прямо протилежний висновок, у результаті чого ОСОБА_1 було відмовлено в позові.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, а також просила звернути постанову до негайного виконання у випадку задоволення заяви.
Представник відповідача заяву позивача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами підтримала повністю, питання про негайне виконання постанови залишила на розсуд суду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проходила державну службу в органах Центра зайнятості, остання посада - головний спеціаліст відділу організаційної роботи Донецького обласного центра зайнятості, що підтверджено копією трудової книжки, виданої 06.08.1975.
Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 03.09.2013 серії НОМЕР_2 (а.с. 86).
Наказом директора Донецького обласного центра зайнятості від 17.12.2012 за № 514-к "Про звільнення ОСОБА_1" позивача було звільнено з посади за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи.
При цьому стаж державної служби ОСОБА_1 становить 14 років 5 місяців 15 днів, загальний стаж - 37 років, 2 місяці, 12 днів.
ОСОБА_1 з 19.12.2012 призначено пенсію у відповідності до норм Закону України "Про державну службу".
16.01.2013 звернулась до відповідача із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з виходом на пенсію держаного службовця.
На своє звернення від відповідача позивач отримала лист від 21.01.2013 за № 11/310, в якому їй було відмовлено у виплаті 10 посадових окладів, із поясненням, що звільнення згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України не є підставою для виплати грошової допомоги у вигляді 10 посадових окладів, а виплачується допомога у розмірі не меншому середньомісячного заробітку у відповідності до норм ст. 44 КЗпП України.
Позивач із вказаними діями відповідача не погодилась та звернулася до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи у позові суд, у постанові від 06.03.2013 у справі № 805/790/13-а зазначив, що необхідною умовою для отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч.13 ст.37 Закону України "Про державну службу" є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи. У цій постанові суд констатував, що оскільки державний службовець ОСОБА_1 на момент її звільнення на підставі п.2 ст.40 КЗпП України встановленого законодавством пенсійного віку не досягла, вона не мала права на отримання цієї допомоги.
Разом з цим, у рішенні Конституційного Суду України від 26.11.2013 № 11-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"", на яке позивач посилається як на нововиявлену обставину, зазначено, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону N 3723 не встановлено.
В цьому рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.
На підставі цього Конституційний Суд України резюмував, що в аспекті конституційного звернення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII з наступними змінами в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 року N 3721-XII з наступними змінами необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".
Згідно з ч 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 248 вказаного Кодексу у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою під час вирішення справи.
Із змісту даних норм Кодексу випливає, що необхідними сукупними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є: їх наявність на час вирішення адміністративної справи; те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Суд вважає, що обов'язкове до виконання на території України, остаточне і таке, що не може бути оскаржене рішення Конституційного Суду України від 26.11.2013 № 11-рп/2013, яким дано офіційне тлумачення правових норм, що були покладені в основу постанови, яка переглядається, відповідає наведеним вище сукупним ознакам нововиявлених обставин, оскільки не могло бути відоме суду та позивачу на час розгляду справи (прийнято пізніше постави, яка переглядається) та має істотний характер (відображає протилежну правову позицію та є обов'язковим до виконання на території України).
У протилежному випадку відносно позивача матиме місце прихована дискримінація, що не узгоджуватиметься з вимогами статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Так, при незмінності норм частини 13 статті 37 Закону № 3723 та частини 2 статті 40 КЗпП України, всі особи, які у схожих з позивачем умовах, на підставі тих же самих норм, але після 26.11.2013, будуть мати право на отримання відповідної допомоги, в той час як позивач такого права буде позбавлена тільки лише тому, що заявила про них раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
За таких обставин заява позивача підлягає задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
За правилами п. 2 ч. 2 цієї статті 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Приймаючи до уваги ці правові норми та наявність заяви позивача про негайне виконання постанови, проти якої не заперечував відповідач, суд вважає можливим звернути постанову до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 245-247, 249, 252, 253, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по адміністративній справі № 805/790/13-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центру зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по адміністративній справі № 805/790/13-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центру зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Донецький обласний центр зайнятості (вул. Маршака, 2, м. Донецьк, 83004, код ЄДРПОУ 03491004) виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 83080, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постанову звернути до негайного виконання.
Повний текст постанови складено 26.03.2014.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя Дворников М.С.