Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/896/14

Головуючий у суді І-ї інстанції Бугайченко Т. А.

Доповідач Пищида М. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого: Пищиди М.М.

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

з участю секретаря:Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: відділ державної виконавчої служби Маловисківського РУЮ Кіровоградської області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2010 року відповідач був визнаний батьком їхньої спільної доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно цього ж рішення з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 12.10.2010 року і до досягнення донькою повноліття.

На підставі рішення суду було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні ВДВС Маловисківського РУЮ.

Відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з цим виникла заборгованість по сплаті аліментів, яка відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 01.11.2013 року складає 4447 грн. Розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2010 року по листопад 2013 року становить 29 628,50 грн.

Вважала, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, оскільки він має роботу та про обов'язок сплачувати аліменти на утримання доньки знав. Тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2014 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 29 628,50 грн. неустойки (пені ) за прострочення сплати аліментів, а також стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 296,29 грн. 29 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні відповідач та представник відповідача просили зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд послався на доведеність вини відповідача у простроченні сплати аліментів, а тому з нього необхідно стягнути неустойку, а відповідач у свою чергу не довів відсутність вини у простроченні сплати аліментів.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2010 року визнано батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 Стягнуто цим же рішенням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти (аліменти) на утримання доньки в розмірі 250, 00 грн. щомісячно, починаючи з 12.10.2010 року і до повноліття доньки (а.с. 12).

За рішенням суду від 26.11.2010 року було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у ВДВС Маловисківського РУЮ (а.с 38).

Відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з цим виникла заборгованість по сплаті аліментів, яка відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 01.01.2014 року складала 4 548,00 грн. (а.с.44).

Відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 01.02.2014 року загальна сума заборгованості по сплаті аліментів склала 4 198,00 грн. (а.с.125).

Статтею 196 Сімейного кодексу України встановлено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене статтею 196 Сімейного кодексу України, не пов'язується з обов'язковим попередженням боржника про наявність заборгованості по аліментам та наданням йому строку для її погашення.

Відповідач вказував на те, що не знав про існування заборгованості по сплаті аліментів.

За положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.

Оскільки згідно з положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.

В пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має на утримання доньку, яка навчається в Лубенському медичному училищі на контрактній основі,(а.с.130), з висновку медичного діагностичного центру вбачається, що ОСОБА_3 має хронічні захворювання (а.с. 131), відповідач не має у власності земельної ділянки та постійної роботи (а.с.127, 133-134).

Отже, на виконання вимог ст. 214 ЦПК України, суд першої інстанції встановивши факт заборгованості за аліментами, наявність вини відповідача у її виникненні дійшов правильного висновку про наявність у позивачки, як одержувача аліментів, права на стягнення неустойки.

Колегія суддів вважає, що є підстави для зменшення неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів до 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3000, 00 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 121, 80 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: