КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
Справа № 2209/2437/13-ц
Провадження № 2122-ц/792/608/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Карпусь С.А.,
суддів : Матковської Л.О., Грох Л.М.
при секретарі: Терлич А.В.
з участю: представника ПАТ КБ „ПриватБанк"
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду від 12 вересня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення. В обґрунтування позову зазначало, що 14 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 60000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 11 лютого 2022 року. На забезпечення виконання зобов'язання за договором між Банком та ОСОБА_1 14 лютого 2008 року був також укладений договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку житловий будинок, загальною площею 199,20 м. кв., розташований по АДРЕСА_1. Іпотека поширена на земельну ділянку площею 0,2700 га, на якій розташований предмет іпотеки. Однак взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 139480,38 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні складає 1114448 грн. 25 коп.. З підстав, передбачених ЗУ "Про іпотеку" позивач просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу та виселити відповідачів з займаного ними
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Чорна Л.М. Справа № 22ц/792/608/14
Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 19, 27
житла, стягнути судові витрати.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HMKWGA000007967 від 14 лютого 2008 року в розмірі 93125,72 доларів США, що станом на 6 серпня 2012 року складає 744074 грн. 50 коп. та 370374 грн. неустойки, звернути стягнення на будинок, загальною площею 199,20 м. кв. та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Красилівського районного суду від 12 вересня 2013 року вказаний позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HMKWGA 000007967 від 14 лютого 2008 року в розмірі 139480,38 доларів США, що еквівалентно 1114448 грн. 25 коп., що складається із заборгованості по кредиту - 60704,69 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом - 31503,57 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 917,46 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 39682,94 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного будинку (на підставі договору іпотеки № HMKWGA 00007967 від 14 лютого 2008 року) публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" від імені відповідача будь-яким способом з іншою особою-покупцем та вчинення дій, необхідних для продажу предмета іпотеки із обов'язковим зазначенням початкової ціни продажу. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись ПАТ КБ "ПриватБанк" понесені судові витрати в сумі 3441 грн..
Додатковим рішенням Красилівського районного суду від 27 грудня 2013 року ухвалено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають в житловому будинку по АДРЕСА_1, зобов'язавши їх знятись з реєстраційного обліку у вказаному будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вказане рішення суду незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що при вирішенні спору суд безпідставно не взяв до уваги, що позивач не виконав вимог Закону України "Про іпотеку", умов п.п. 24-25 договору іпотеки щодо обов'язкового надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення кредитного зобов'язання. В матеріалах справи відсутні докази про звернення Банку до нього про усунення порушення зобов'язання за кредитом. При вирішенні спору суд першої інстанції не взяв до уваги неправомірне підняття банком відсоткової ставки за кредитним договором в односторонньому порядку з 12% на 13,08%. Крім того, суд в рішенні не вказав початкової ціни предмета іпотеки.
Відповідачі, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Представник ПАТ КБ „ПриватБанк" з доводами апеляційної скарги не погодився, просив їх відхилити.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 14 лютого 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НМKWGA00007967, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 60000 доларів США зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами строком до 11 лютого 2022 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 лютого 2008 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку Банку належний йому на праві власності житловий будинок загальною площею 199,20 м. кв., розташований по АДРЕСА_1. Іпотека поширена на земельну ділянку площею 0,2700 га, на якій розташований предмет іпотеки. Заставна вартість предмета іпотека склала 432 858 гривень.
ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 06.07.2012 року утворилась заборгованість у сумі 93125, 72 доларів США, яка складається з 60704,69 доларів США заборгованості за кредитом, 31503, 57 доларів США заборгованості по процентам, 917,46 доларів США заборгованості по комісії та 370374 грн. нарахованої неустойки ( 317066,96 грн. пені, 250 грн. штрафу фіксована частина та 53057,04 грн. штрафу процентна складова).
Тому, враховуючи вимоги ст. ст. 525, 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, п.п. 18.8.1, 18.8.2 - 18.9 договору іпотеки, суд прийшов до висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Способом реалізації предмета іпотеки суд визначив - застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки саме такий спосіб реалізації не суперечить закону і найбільш повно враховує інтереси сторін.
Згідно ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу вказаного нерухомого майна Банком через укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, всупереч вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не зазначив в оскаржуваному рішенні початкову ціну предмета іпотеки, всі складові загального розміру вимог, що викладені в уточненій позовній заяві ПАТ КБ „ПриватБанк" (а.с. 61-62), не вказав про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку.
Тому його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення із зазначенням всіх складових та початкової ціни предмета іпотеки.
Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» визначає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, а також встановлення ціни продажу іпотеки за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Суд першої інстанції не встановив початкову ціну реалізації предмета іпотеки, іпотекодавець та іпотекодержатель не дійшли згоди щодо такої, тому колегія суддів вважає необхідним зазначити в рішенні, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення відповідних дій Банком.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним у відповідності з ч.3 ст. 303 ЦПК України вийти за межі доводів апеляційної скарги та в межах заявлених вимог Банку ( а.с. 61-62) звернути стягнення в рахунок погашення боргу на земельну ділянку, яка згідно ч.4 ст. 6 ЗУ „Про іпотеку" входить до предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
У частинах 2 і 3 ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок, житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно матеріалів справи зазначений порядок виселення позивачем дотриманий, що підтверджується отримання відповідачами 23 червня 2012 року письмової вимоги про звільнення житлового будинку. Ці обставини в засіданні апеляційного суду підтвердила представник Банку, вказавши, що 19 червня 2012 року Хмельницька філія ПриватБанку направила відповідачам лист аналогічного змісту, що й лист направлений боржнику самим Банком 6 липня 2012 року. В реєстрі ПАТ КБ „ПриватБанку" помилково вказана дата 6 червня 2012 року, оскільки відтиск Поштамту 06.07.2012 року.
Тому додатковим рішенням цього ж суду від 27 грудня 2013 року обґрунтовано постановлено виселити відповідачів із займаного ними житлового будинку. Рішення суду в цій частині не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги про те, що Банк не надсилав боржнику з іншими відповідачами вимогу про усунення порушення зобов'язання та звільнення займаного житлового приміщення, спростовуються матеріалами справи.
Так, адресована боржнику ОСОБА_1 вимога про погашення заборгованості та попередження про звернення стягнення на майно боржника і добровільне звільнення займаного житла від 10 лютого 2012 року отримана відповідачкою ОСОБА_2 17 лютого 2012 року для передачі боржнику. Аналогічного змісту вимоги були направлені відповідачам Хмельницькою філією ПАТ КБ „ПриватБанк" 19 червня 2012 року та отримані ними 23 червня 2012 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення. Крім того, ПАТ КБ „Приватбанк" 6 липня 2012 року направив чергову вимогу ОСОБА_1 про усунення порушення зобов'язання по кредитному договору, що підтверджується копією вимоги та реєстром про відправлення рекомендованого листа. Наведених обставин відповідач ОСОБА_1 не спростував.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги, в тому числі посилання на одностороннє збільшення Банком відсоткової ставки.
Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості з 20 жовтня 2008 року Банк змінив розмір процентів за користування кредитними коштами з 12.00 % до 15.12%. Таке право Банку було надано п. 2.3.1 укладеного між сторонами кредитного договору. Після зміни відсоткової ставки боржник ОСОБА_1 погашав суму кредиту протягом листопада-грудня 2008 року з урахуванням цього підняття, що свідчить про його згоду на таку зміну в сторону збільшення. Крім того, зміни до ст. 1056-1 ЦК України про нікчемність умов договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку набули чинності з 10 січня 2009 року і на спірні правовідносини не поширюються.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції є, відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути понесені Банком та документально підтверджені судові витрати в сумі 3540 грн. 90 коп..
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красилівського районного суду від 12 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НМKWGA00007967 від 14.02.2008 року в розмірі 93125, 72 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.08.2012 р. становить 744074,50 грн., яка складається з 60704,69 доларів США заборгованості за кредитом, 31503, 57 доларів США заборгованості по процентам, 917,46 доларів США заборгованості по комісії та 370374 грн. нарахованої неустойки звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 199,20 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2700 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НМKWGA00007967 від 14.02.2008 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для продажу предмету іпотеки.
Встановити, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення відповідних дій.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3540 грн. 90 коп. понесених судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь