Судове рішення #36511295

Справа № 458/1296/13 Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.

Провадження № 22-ц/783/2371/14 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 2



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря: Іванової О.О.

з участю: представника позивача ОСОБА_2


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 21 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області, третя особа Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації про захист права власності, -


в с т а н о в и л а :


У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області, третя особа Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації про захист права власності, в якому просила: визнати незаконними та скасувати рішення Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області № 833 від 20.11.2009 р. та № 321 від 11.04.2008 р.; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на житловий будинок АДРЕСА_1; визнати за позивачем право власності на вказаний житловий будинок та на господарське приміщення (стайню), що знаходиться біля цього будинку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області від 20.11.2009 р., на підставі якого видано свідоцтво про право власності на житловий будинок, суперечать вимогам закону, оскільки спірний житловий будинок та господарську споруду біля нього (стайню) було збудовано позивачкою за її та її чоловіка грошові кошти, а 08.07.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено акт розподілу майна, за яким спірний житловий будинок залишається позивачці, а відповідач отримує інше майно. Оскільки право власності на спірний житловий будинок оформлено відповідачем незаконно, а позивачку було позбавлено права власності на житловий будинок та земельну ділянку, вважає, що її право підлягає судовому захисту.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 21 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено, стягнуто із ОСОБА_3 недоплачений судовий збір в сумі 1700 грн.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила позивач, яка покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано, що спірний будинок станом на 11.04.2008 р. вже був побудований за відсутності відповідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт, і земельна ділянка на цей час належала сільській раді та не була відведена під будівництво, а отже спірний будинок є самочинним будівництвом. Крім того, районний суд у своєму рішенні вважає встановленою обставину будівництва спірного будинку ОСОБА_4, а будівництво будинку за кошти позивачки вважає недоведеним, хоча відповідач не надав жодного доказу в підтвердження того, що спірний будинок побудований за його кошти, в той же час, докази в підтвердження будівництва спірного будинку позивачкою, суд визнав таким, що не можуть братись до уваги і такими, що не спростовують факту наявності права власності на будинок у ОСОБА_4 Таким чином, твердження суду про те, що саме ОСОБА_4 розпочав та закінчив будівництво будинку ґрунтується лише на припущеннях. На думку апелянта, судом порушено її право на правову допомогу, оскільки, незважаючи на клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, судове засідання 21.01.2014 р. відбулось за відсутності адвоката позивача ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача , пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зважаючи на те, що позивачем не було доведено незаконності рішень Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області № 833 від 20.11.2009 р. та № 321 від 11.04.2008 року, якими було узаконено право власності відповідача ОСОБА_4 на спірний будинок, то відповідно не було підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на цей будинок, як не було і підстав для визнання права власності на спірний будинок за позивачем. У з»язку з наведеним, доводи апелянта про те, що станом на 11.04.2008 року спірний будинок був самочинним будівництвом не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, так як було зазначено вище, самочинне будівництво було узаконене органом місцевого самоврядування.

Та обставина, що 08.07.2008 року між сторонами було укладено акт розподілу майна, згідно з яким спірний будинок залишається позивачеві, не могла слугувати підставою для виникнення у позивача права власності на спірний будинок та для задоволення позову, оскільки відповідно до положень чинного цивільного законодавства набуття права власності на нерухоме майно за договором могло виникнути лише при умові нотаріального посвідчення цього договору. Якщо ж вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору не були додержані, то такий договір є нікчемним і не міг породити для сторін будь-яких правових наслідків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України обов»язок доказування покладається на сторони.

Зважаючи на те, що обов»язок доказування незаконного оформлення права власності на спірний будинок за відповідачем покладалося на позивача, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про ненадання відповідачем жодного доказу в підтвердження того, що спірний будинок побудований за його кошти, і погоджується з обґрунтованістю висновків суду першої інстанції про те:

- що письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть розглядатися як письмові докази в розумінні ст.64 ЦПК України, а отже, виходячи з принципу допустимості не можуть мати доказового значення в цій справі;

- що проведення позивачем за рахунок своїх коштів ремонтів в спірному будинку в 2012 році, оскільки такі проводилися вже після оформлення права власності на спірний будинок за відповідачем і проведення цих ремонтів не було узгоджено з відповідачем.

Та обставина, що судове засідання 21.01.2014 р. відбулось за відсутності адвоката позивача ОСОБА_2, із-за його повторної неявки в судове засідання, на законність оскаржуваного рішення не вплинула.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржуване рішення - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 21 січня 2014року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.


Головуючий: Тропак О.В.


Судді: Приколота Т.І.


Федоришин А.В.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація