Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
01.12.2008 |
Справа № 22-а-1492/08 Попередній № справи 2-а-672/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Міністерства фінансів України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Міністерства праці та соціальної політики України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шкляр Т.О., суддів Трещової О.Р., Циганової Г.Ю. ) від 29.09.06 у справі № 2-а-672/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Міністерства фінансів України (вул. М.Грушевського, 12/2,м.Київ,01008)
Головного управління праці та соціального захисту населення АР Крим (вул. Горького 7, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)
Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)
Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Сурікова 3; Еспланатная, 8/10, м.Київ, 03035)
Головного управління Пенсійного фонду України фонду України в АР Крим (вул. К.Лібкнехта, 3, м.Сімферополь, 95000)
Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим (вул. Шкільна 55-а, м.Армянськ, Красноперекопський район, АР Крим, 96012)
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2008 року (колегія суддів: головуючий суддя Шкляр Т.О., судді Трещова О.Р., Циганова Г.Ю.) у справі № 2а-672\08 (№ 22а-1492\08) позов ОСОБА_1до Міністерства фінансів України, Головного управління праці та соціального захисту населення АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ про зобов'язання до нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 2733,30 грн., задоволено частково.
Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим зобов'язано здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007. по 31.03.2007. у розмірі 114 грн., з 01.04.2007. по 30.09.2007. -у розмірі 123,02 грн., за період з 01.10.2007. по 31.12.2007. -у розмірі 124,53 грн. - щомісячно. В інший частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
Не погодившись с постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з ч.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1У від 18.11.2004. було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-29\2007 від 09.07.2007. № 6-рп\2007 норму ч.12 ст.71 Закону України від 19.12.2006. «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційною, у зв'язку з чим вона припинила свою дію. Відповідач зазначає, що норма статті 6 ЗУ № 2195-1У починаючи з 09.07.07. і до 01.01.2008. року було чинною, а норма ч.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-У від 19.12.2006. була чинною з 01.01.2007. до 08.07.2007 року., тому відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення необґрунтовано керувався призупиненою нормою ст. 6 ЗУ № 2195-1У і необґрунтовано задовольнив позов в проміжок між 01.01.2007. по 08.07.2007 року. Також відповідач в апеляційної скарзі вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», механізм застосування мінімального розміру пенсії за віком для нарахування щорічної допомоги дітям війни не застосовується. Відповідач вважає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, у т.ч. соціальна підтримка дітей війни, повинна здійснюватися у розмірі 19,91 грн., встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Крім того, відповідач зазначає, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, кошти ПФУ використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік не передбачав виплату соціальної підтримки дітей війни.
У судове засідання 01 грудня 2008 року представники позивача та відповідачів не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Позивач - ОСОБА_1листом, який надійшов до суду 11.11.2008., повідомив про неможливість явки до суду.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1., виданим Управлінням соціального захисту населення (а. с. 10).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Цій факт не заперечує відповідач.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № 1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня -380 грн., з 1 квітня -406 грн., з 1 жовтня -411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003. № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007. по 30.09.2007. - 410,06 грн.; з 01.10.2007. по 31.12.2007. - 415,11 грн.
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону «України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003. № 1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005. № 2505-1У.
Але, судова колегія враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Така позиція висловлена у рішення Європейського Суду у справі Y van Duym v. Home Office ( Case 41\74 van Duym v. Home Office).
Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений також частиною 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма введена в дію Законом України від 15.03.2007. № 749-У, який набрав чинності після прийняття Закону України від 25.03.2005. № 2505-1У, яким встановлені обмеження в частині 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № 1058-1У, тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше.
Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, що для визначення соціальних гарантій дітям війни необхідно застосувати розмір виплат 19,91 грн., що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», тому що зазначеною постановою встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; надбавок передбачених Законом України «Про донорство крові та її компонентів»; підвищення громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членом їх сімей, яких було переселено; надбавок на непрацездатних членів сімей, що перебувають на утриманні непрацюючих пенсіонерів; надбавок по догляду за одинокими пенсіонерами та інвалідами; підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, підвищень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького ї рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» для батьків і дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, які загинули, померли або пропали безвісті в період проходження служби.
Судова колегія вважає, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судова колегія приймає до уваги доводи апелянта, що судом першої інстанцій неправомірно стягнуто соціальна допомога за період 1 січня -8 липня 2007 року, т. к. відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем розрахунок допомоги за 2007 рік здійснений невірно, так як позивачем не враховані збільшення прожиткового мінімуму на 1 %, у зв'язку з чим суд правомірно у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України вийшов за рамки позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог за 2006 р.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги є Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ, оскільки згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209\14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.08. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ нарахувати ОСОБА_1щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, у т.ч. за період з 09 липня по 31 липня 2007 р. - 91,27 грн. (410,06 х 30% : 100 % : 31 дн. х 23 дн. = 91,27 грн.) , а за період серпень -вересень 2007 р. по 123,02 грн. щомісячно (410,06 х 30%: 100%=123,02 грн.), за період жовтень -грудень 2007 р. по 124,53 грн. щомісячно (415,11 грн. х 30 % :100 %=124,53).
Керуючись статтями ч.3 ст. 24, 160, 167, ч.1 ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-672/2008 ( № 22-а -1492/08) скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ здійснити нарахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_2щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, у т.ч. за період з 09 липня по 31 липня 2007 р. -91,27 грн., за період серпень -вересень 2007 р. по 123,02 грн. - щомісячно, за період жовтень -грудень 2007 р. по 124,53 грн. - щомісячно.
4. В інший частині позову відмовити.
5.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_2, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Помічник судді Г.Є.Ланчева