Справа №1416/6812/12 17.04.2014 17.04.2014 17.04.2014

Провадження №22-ц/784/1082/14

провадження № 22ц/784/1082/2014 Головуючий у першій інстанції: Коваленко І.В.

категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

17 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Свіщук О.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2014 року, ухваленого

за позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 30 січня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 25П/2007, за яким банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 25000 доларів США у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії, у строк на 36 місяців до 29 січня 2010 року зі сплатою 14 % річних, також відповідач зобов'язався сплатити банку комісію за надання кредиту у розмірі 1,5 % від суми кредиту та за видачу готівкових коштів - 0,3 %.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за вказаним кредитним договором.

Посилаючись на те, що позичальник порушує кредитні зобов'язання та має станом на 24 липня 2012 року заборгованість у розмірі 271308 грн. 88 коп., а саме 199780 грн. 96 коп. - заборгованості за кредитом та 71527 грн. 92 коп. - заборгованості за відсотками, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2014 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2007 року № 25П/07, яка складається з 29543 грн. 80 коп. заборгованості по кредиту та 10902 грн. 93 коп. відсотків, всього 40446 грн. 73 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, просило його скасувати в частині не задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 526, частини 1 статті 530 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК).

Статтею 256 ЦК визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (стаття 264 ЦК).

Частиною 5 статті 261 ЦК передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Судом встановлено, що 30 січня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 25П/2007, за яким банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 25000 доларів США у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії, у строк на 36 місяців до 29 січня 2010 року зі сплатою 14 % річних, також відповідач зобов'язався сплатити банку комісію за надання кредиту у розмірі 1,5 % від суми кредиту та за видачу готівкових коштів - 0,3 %.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за вказаним кредитним договором.

Як вбачається із змісту кредитного договору та графіку повернення заборгованості (а.с. 155), сторони визначили умови щомісячного повернення кредитних коштів у відповідності до вказаного графіку (п. 2.5). Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань, тобто внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Оскільки умовами договору між сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути весь борг частинами, то право позивача вважається порушеним з моменту недотримання позичальником строку погашення кожного щомісячного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116 цс 13) і є обов'язковою для застосування судами України.

За таких обставин та за наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звернувшись до суду 28 серпня 2012 року позивач має право на стягнення платежів, строк внесення яких настав після 28 серпня 2009 року.

Заперечень щодо розрахунку заборгованості в розмірі 40446 грн. 73 коп., проведеного судом за вказаний період, апелянт суду не надав.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості застосування зазначеної правової позиції Верховного Суду України, не заслуговують на увагу, оскільки є наслідком помилкового тлумачення положень процесуального права.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: