Єдиний унікальний номер 256/6619/13-к
Номер провадження 11-кп/775/605/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2014 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Круподері Д.О.
суддів Свіягіної І.М., Ладигіна С.М.
за участю
секретаря Янчика Є.А.
прокурора: Андреєвої Ж.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, на вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 10 січня 2014 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька Донецької області, громадянина України, одруженого, який виховує 2-х неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше неодноразово судимого, у тому числі:
09.03.1992 року Київським районним судом м. Донецька за .3 ст. 81, ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 215-3 КК України до 6 років позбавлення возі з конфіскацією майна, на підставі ухвали Донецького обласного суду від 12 травня 1992 року застосована ст. 44 КК України, строк скорочений до 4 років, конфіскація майна з вироку виключена.
20.02.1996 року Дніпропетровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 215-3 КК України до 1 року позбавлення волі.
10.01.2000 року Київським районним судом м. Донецька за ч.3 ст. 81 , ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145, ч.2 ст. 215-3 КК України до 5 років з конфіскацією майна,
05.09.2000 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області засуджений за ч.2 ст. 17, ст. 42, ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 89, ст. 140, ч.2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.3 ст. 42 КК України за вироком від 10.01.2000 року остаточно до відбуття призначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
10.05.2002 року Кіровським районним судом м. Донецька за ст.. 71, 391 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.
29.04.2009 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки.
08.01.2013 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до З років б місяців позбавлення волі (звільнений 23.01.2013 року по відбуттю строку покарання);
14.08.2013 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
05.11.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців 2 днів позбавлення волі,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,-
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 приєднано частково не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Донецька від 05.11.2013 року та призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 10 січня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним за те, що 17.03.2013 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 26 по вул. Капітана Ратнікова, в Калінінському районі м. Донецька, він побачив у раніше незнайомої йому ОСОБА_3 у руці жіночу сумку, яку вирішив викрасти. Після чого, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, відкрито для потерпілої, підбіг до неї, та ривком вирвав із її руки жіночу сумку, вартістю 87,50 гривень, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung Duos» модель GТ- В5722, вартістю 1125 гривень, жіночий гаманець вартістю 67,80 гривень, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 350 гривень, які належать ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1630,30 гривень.
Крім того, 08.06.2013 року приблизно о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Антипова в Калінінському районі м. Донецька, побачив у раніше незнайомої йому ОСОБА_4 на шиї золоті прикраси, та вирішив їх викрасти. Після чого, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, відкрито для потерпілої, підійшов до ОСОБА_4, та ривком вирвав з її шиї золотий ланцюг вагою 15 гр, вартістю 6750 гривень, на якому знаходився срібний хрест вагою 5 гр вартістю 225 гривень, золотий ланцюг вагою 5 гр вартістю 2250 гривень, на якій знаходився золотий кулон вагою 4 гр вартістю 1800 гривень, та золотий хрест вагою 3 грами вартістю 1350 гривень, які належать ОСОБА_4, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 12 375 гривень.
Крім того, 30.06.2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинків № 42 та 44 по бул. Шевченко в Калінінському районі м. Донецька, побачив у раніше незнайомої йому ОСОБА_5 на шиї золоті прикраси, та вирішив їх викрасти. Після чого, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, відкрито для потерпілої, підійшов до ОСОБА_5, та ривком вирвав з її шиї золотий ланцюг вагою 10 гр, вартістю 4500 гривень, на якому золотий хрест вагою 3 гр вартістю 1350 гривень, та золота ладанка вагою 3 грами вартістю 1350 гривень, які належать ОСОБА_5, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 7200 гривень.
На зазначений вирок прокурором, що приймав участь в суді першої інстанції та заступником прокурора Донецької області подано апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах:
- прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із призначенням надто м'якого покарання та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі;
- заступник прокурора Донецької області просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із призначенням надто м'якого покарання та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання за ч.4 ст. 70 КК України фактично застосував норми ст. 71 КК України приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав доводи апеляцій, обвинуваченого, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів не переглядає вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_1 та кваліфікації його дій.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції належним чином врахував обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, його щире каяття та сприяння у розслідуванні злочину, й призначив йому покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України. З урахуванням тяжкості наслідків які настали, колегія суддів вважає, призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів й таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому підстав для призначення більш суворого покарання немає.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції при призначенні покарання за ч.4 ст. 70 КК України фактично застосував норми ст. 71 КК України, приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком, колегія суддів вважає такими, ще не заслуговує на увагу та не можуть бути підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, оскільки ст. 70 КК України та ст. 71 КК України передбачають принцип визначення остаточного покарання шляхом складання покарань, що фактично і зробив суд першої інстанції.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не врахував як обтяжуючу обставину, що ОСОБА_1 повторно скоїв умисний злочин, оскільки ч.2 ст. 186 КК України передбачає ознаку «повторність», що і інкриміновано останньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.404,407,419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги прокурора, що приймав участь в суді першої інстанції та заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.
Вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 10 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Колегія суддів