ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 квітня 2014 року Справа № 19/906/62-б/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області

на ухвалу та на постанову у справі господарського судугосподарського суду Житомирської області від 10.12.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року №19/906/62-б/13-г Житомирської області

за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч"

провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Подана Управлінням Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надіслання копії скарги іншим сторонам у справі.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Житомирської області від 02.04.2013 року визнано банкрутом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Вербила Юрія Володимировича.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2013 року було визнано вимоги кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області, Любарського районного центру зайнятості, замінено учасника у справі кредитора Чуднівську міжрайонну державну податкову інспекцію Житомирської області ДПС на Чуднівську державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області .

У п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її копія була надіслана арбітражному керуючому Вербилу Юрію Володимировичу.

Доказів надіслання копії касаційної скарги на адресу кредиторів Любарського районного центру зайнятості та Чуднівської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до суду касаційної інстанції не надано, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за приписом п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п. 6) ч. 1 ст. 1113 названого Кодексу. В зв'язку з цим, якщо в касаційній скарзі не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних Управлінням Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

В обґрунтування заявленої касаційної скарги оскаржувач не вказує які саме порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних Управлінням Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області судових рішень.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.12.2013 року та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі №19/906/62-б/13-г не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, 107-109, п.п. 3,6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.12.2013 року та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі №19/906/62-б/13-г повернути скаржнику.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук