Справа № 437/789/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
« 04» квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді - Кравченко Н.О.‚
при секретарі -Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління комунальним майном Луганської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 березня 1994 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради народних депутатів квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по 1/3 кожному /а.с. 6/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер /а.с. 5/.
Відповідно до висновку експерта ФОП ОСОБА_4 ринкова вартість квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 403 247 грн./а.с. 10-25/.
Звернувшись до реєстраційної служби та нотаріуса про прийняття та реєстрацію права власності на спадкове майно, позивачка отримала відмову у зв'язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не зареєстрував свою частку майна належним чином /а.с. 27-28/.
Виходячи з викладеного позивачка просить визнати за нею, ОСОБА_1, /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2/ право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та складається з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання справи без її участі.
Представник позивача у судому засіданні підтримала позовні вимоги, прохала їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав суду заяву, якою визнав позовні вимоги, на частку у спадковому майні після смерті батька не претендує /а.с./
Відповідач - Управління комунальним майном Луганської міської ради, направило письмову заяву про слухання справи без участі їх уповноваженого представника, спірне питання віддало на розсуд суду/а.с. 39/.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 березня 1994 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради народних депутатів квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по 1/3 кожному /а.с. 6/.
Право власності жодним з співвласників не зареєстровано належним чином.
ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер /а.с. 5/.
Відповідно до висновку експерта ФОП ОСОБА_4 ринкова вартість квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 403 247 грн./а.с. 10-25/.
Звернувшись до реєстраційної служби та нотаріуса про прийняття та реєстрацію права власності на спадкове майно, позивачка отримала відмову у зв'язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не зареєстрував свою частку майна належним чином /а.с. 27-28/.
Судом встановлено на підставі фотокопії свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, від 22.11.1959 року позивачка та спадкодавець є подружжям /а.с. 29.
ОСОБА_2 є рідними сином ОСОБА_3, проте будучи спадкоємцем першої черги не претендує на спадок, заяву про прийняття спадщини не подавав, проте спадкування позивачкою, матір'ю частки, що належала батькові не заперечує.
Відповідно із довідкою МКП «Центржилком» позивачка за адресою спірної квартири зареєстрована з 19 грудня 1975 року, та відповідач ОСОБА_2 також є зареєстрованим за адресою спірної квартири /а.с. 30/.
За відомостями Четвертої Луганської державної нотаріальної контори наданої суду, спадкова справа не відкривалася, 17 грудня 2013 року складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій /а.с. 26/
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням.
Згідно з ч. 1 ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Засади та способи захисту права власності передбачені положеннями глави 29 ЦК України.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб
Складовими суб'єктивного права власності є правомочності - володіння, користування і розпорядження.
Правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв'язку власника з річчю. При наявності юридичних підстав володіння називають титульним. Воно пов'язане з волевиявленням власника.
Правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.
Правомочність розпорядження - це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам. Лише власник має право одночасно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до норм чинного законодавства встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги відносяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Здійснити державну реєстрацію права на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства за померлим його спадкоємцю неможливо.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат» затвердженого 02.09.1993 року за №3425 - ХІІ для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.
У відповідності до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України (2003р.) спадкоємець, який мешкав із спадкодавцем постійно на момент відкриття спадку, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у шестимісячний термін не заявив відмови від неї.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України надається право власнику подання позову у разі, якщо його право власності оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 392, 1217, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 59, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління комунальним майном Луганської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2/ право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та складається з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено 04 квітня 2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.О.Кравченко