Головуючий 1 інстанції - Пономаренко В.Д.  

Справа № 22ц-4265/07

Доповідач - Комаровська Н.В. 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007р.  М.Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

1 оловуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.,

При секретарі - Бржезицькій В.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до фермерського господарства «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по договорам оренди з апеляційною скаргою ФГ «ОСОБА_2» на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16.07.07р., -

BCTAHOBHJ1A:

14.02.06р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ФГ «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості за договорами оренди.

Після уточнення позовних вимог позивач посилався на те, що 5.01.03р. між ним та ФГ «ОСОБА_2» був укладений договір оренди, відповідно до якого відповідач взяв в оренду 159 голів рогатої худоби,  152 свиней та 169 овець строком на 4 роки і забов'язався сплачувати щорічно орендну плату в сумі 2000 грн.

На січень 2006р. заборгованість по орендній платі склала 6000 грн., пеня за несвоєчасні розрахунки по орендній платі 600 грн.

Крім того, на січень 2006р. виявлена недостача худоби, чим завдані збитки в сумі 310702 грн.

5.01.03р. між сторонами також був укладений договір оренди нежитлових приміщень: корівника, свинарника, вівчарника, кормоцеху, телятника, майстерні, силосної ями та водонапірної башні з умовою оплати по 2000 грн. орендної плати щорічно.

На січень 2006р. заборгованість склала 6000 грн., пеня за несовоєчані розрахунки за договором -600 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі- 16000 грн., пеню - 1200 грн., збитки - 310702 грн.,  та витрати на юридичну допомогу в сумі 1000 ірн.

Відповідач позов не визнав, посилався на те, що за умовами договорів вони вважаються укладеними з моменту складання акту про передачу-прийняття майна, однак він таких актів не підписував, майно не приймавшому не повинен відповідати за заявленим до нього позовом.

Справа судами слухалась неодноразово.

Останнім рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16 07.07р. позов ОСОБА_1. задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ФГ «ОСОБА_2» просить про скасування рішення і направлення справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд неправильно застосував норму матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухав доповідь судді- доповідача,  доводи апеляційної скарги,  заперечення на неї,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1.,  суд обгрунтовано виходив з тогодпо між позивачем та відповідачем 5.01.03р. були укладені договори оренди худоби та майна,  за якими відповідач не виконав свої забов'язання по сплаті орендної плати і поверенню майна в належному стані,  в зв'язку з чим судом застосовані штрафні санкції.

Висновки суду грунтуються на наданих сторонами і повно та всебічно досліджених в судовому засіданні доказах,  яким дана належна оцінка.

Довод апелянта про те,  що він не укладав договори оренди,  не приймав майна,  тому не повинен відповідати за заявленим позовом ,  не заслуговують на увагу,  оскільки укладення договорів та прийняття худоби та майна відповідачем підтверджено свідченнями допитаних в суді свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4  а також поясненнями самого ОСОБА_2в суді першої інстанції та засіданні судової колегії,  який визнав факт укладення договорів оренди та фактичне користування майном,  прийнятим за цими договорами.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини,  визнані сторонами та іншими осо6ами,  які беруть участь у справжнє підлягають доказуванню.

Не може бути підставою для скасування рішення і довод апелянта про те,  що він укладав договори не з фізичною особою ОСОБА_1,  а з ТОВ «Агропромсервіс»,   і взяв в оренду майно зазначеного товариства,  оскільки вони спростовуються письмовими доказами,  зокрема: договорами оренди від 05.01.03р. (а.с.3.4),  актами при прийняття ферми від 05.01.03р. ( а.с.5,  6 ),   мировою угодою від 04.01.03р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Мигаївське» та ухвалою про її затвердження,   які підтверджують передачу фізичній особі ОСОБА_1 майна,  в тому числі худоби,  звітами про стан тваринництва по ФГ ОСОБА_2.» за 2003-2006 р.р.,  які підтверджують наявність худоби в господарстві ОСОБА_2 а.с.33.1-33.12).

Не заслуговує на увагу довод апелянта про те,  що позивач не довів вартість худо6и,  оскільки він спростовується довідкою Великомихайлівського споживчого товариства «Надія» про вартість 1 кг живої ваги кожного виду худоби (а.с.7).

Не може бути підставою для скасування рішення довод апелянта про те,  що

ОСОБА_1 не надавав дотацій на утримання худоби,  тому вона була частково

дорізана,  оскільки за умовами п.4.2 договору оренди від 05.01.03р. у випадку,  якщо

орендоване майно внаслідок дій орендаря або невжиття ним необхідних та своєчасних

заходів прийде в аварійний стан ,  саме орендар забов'язаний відновити його власними

силами за рахунок власних коштів або відшкодувати шкоду .заподіяну орендодавцю,   а

обов'язок орендодавця надавати дотації на утримання худоби договором не

передбачений.   

Більш того,  за ствердженнями ОСОБА_1.,  весь прибуток від утримання худоби та її приплід ОСОБА_2. повинен був використовувати на утримання худоби,  але використовував не по призначенню.

Судова колегія вважає,  що суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Разом з тим,   суд помилково застосував норми матеріального права,  які регулюють виникли правовідносини,   за ЦК України 1963р.,  тому що з відповідно п.9 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2003р. до договорів,  що були укладені до 1.01.04р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним Кодексом,  застосовуються правили цього Кодексу щодо підстав,  порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Виходячи з цього суд повинен був керуватись нормами нового ЦК України 2003р.,  які регулюють питання відповідальності за порушення забов'язань -ст.ст.610,  611,  612,  620 ЦК України.

Оскільки помилкове застосування судом норми матеріального права не призвело до неправильного вирішення справи, ця обставина не може вважатись підставою для скасування рішення.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваном рішенні, вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1., 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ФГ «ОСОБА_2» відхилити.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16.07, 07р.залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.