ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа № 920/725/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

апелянта - не з'явився,

ліквідатора - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №863 С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.10.13р. у справі № 920/725/13

за заявою Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс", м.Суми,

до Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.10.2013р. (суддя Гордієнко М.І.) поточні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах до боржника у розмірі 1746,04 грн. визнано та включено до реєстру вимог кредиторів.

ОСОБА_1 з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у визнанні поточних кредиторських вимог УПФУ в м.Сумах в розмірі 1746,04 грн. відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також просила звільнити від сплати судового збору.

Скарга обґрунтована тим, що поточні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з єдиного соціального внеску за червень 2013р. до боржника у розмірі 1746,04 грн, які були перераховані по платіжному дорученню № 8 від 16.07.2013р. та зараховані в погашення заборгованості ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" в порядку черговості за попередній період є необгрунтованими. На думку апелянта, УПФУ в м.Сумах не мало права зараховувати перераховані 17.07.2013р. кошти в порядку черговості в рахунок погашення заборгованості, оскільки зазначені вимоги не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону про банкрутство, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є кредитором у справі, апелянтом надано довідку №02-333 від 09.04.2014р. ВАТ "Сумиоблагротехсервіс", підписану ліквідатором Іваненко Н.О., про те, що заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі за грудень 2012р. - січень 2013р. складає 2470,97 грн.

07.04.2014р. від кредитора ОСОБА_3 надійшли заперечення (вх. №2827), в яких кредитор проти апеляційної скарги заперечував та просив відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1

15.04.2014р. від апелянта надійшло клопотання (вх. №3106), в якому ОСОБА_1 просила провести судове засідання без її участі.

15.04.2014р. від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3104), в якому ліквідатор повідомляє, що він заперечував проти визнання поточних кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в сумі 1746,04 грн, оскільки заборгованість на яку посилається УПФУ в м.Сумах в своїй заяві сплачена 17 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням. Також зазначає, що ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" не має змоги направити свого представника для розгляду справи в судовому засіданні, зважаючи на відсутність коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.05.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство "Сумиоблагротехсервіс" за заявою голови ліквідаційної комісії ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Сумської області від 27.05.2013р. ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Іваненко Н.О.

05.08.2013р. до суду від Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах надійшла заява № 20700/13-10 від 31.07.2013 про визнання кредиторських вимог по сплаті єдиного соціального внеску за червень 2013р. у розмірі 1746,04 грн.

Ліквідатор ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" арбітражний керуючий Іваненко Н.О. у відзиві на заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 1746,04 грн, заперечував проти визнання зазначених вимог, оскільки заборгованість на яку посилається кредитор в своїй заяві сплачена 17 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням.

14.10.2013р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу, якою поточні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах до боржника у розмірі 1746,04 грн. визнано та включено до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до абз.2-5 п.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Тобто, відповідно до положень статті 38 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство.

Відповідно до абз.2 п.8 ст.41 Закону про банкрутство з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 2 статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування. У зв'язку з цим, відповідні витрати мають відраховуватись боржником лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Як вбачається з заяви Управління пенсійного фонду України в м.Сумах, наданої до суду 05.08.2013р. про визнання поточних кредиторських вимог, заборгованість складається з заборгованості з єдиного соціального внеску за червень 2013р., що підтверджено розрахунком станом на 24.07.2013р.

За таких обставин, враховуючи те, що ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" визнано банкрутом постановою господарського суду Сумської області від 27.05.2013р., УПФУ в м.Сумах звернулось з заявою про визнання поточних вимог за червень 2013р., тобто за зобов'язаннями, які виникли після визнання боржника банкрутом, висновок місцевого господарського суду про визнання вимог УПФУ в м. Сумах є необґрунтованим, відтак місцевим господарським судом необґрунтовано визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги у розмірі 1746,04 грн, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 1746,04 грн скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у визнанні поточних кредиторських вимог у розмірі 1746,04 грн.

Щодо заяви апелянта в апеляційній скарзі про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи те, що апелянт є кредитором по заробітній платі, на даний час вона не працює, перебуває на обліку як безробітна в Сумському МЦЗ з 25.10.2013р., розмір допомоги становить 936,64 грн, на підтвердження чого надана довідка Сумського МЦЗ №3390 від 21.03.2014р., колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу господарського суду Сумської області від 14.10.13р. у справі № 920/725/13 слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 14.10.13р. у справі № 920/725/13 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заяви УПФУ в м.Сумах про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 1746,04 грн відмовити.

Повний текст постанови складено 22.04.2014р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.